Тема: Великі європейські стилі. Античність, романський стиль, готика, Ренесанс. Мета: ознайомити учнів із основними рисами європейських стилів - PDF

Description
Тема: Великі європейські стилі. Античність, романський стиль, готика, Ренесанс. Мета: ознайомити учнів із основними рисами європейських стилів (античність, романський стиль, готика, Ренесанс); учити визначати

Please download to get full document.

View again

of 14
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Maps

Publish on:

Views: 5 | Pages: 14

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Тема: Великі європейські стилі. Античність, романський стиль, готика, Ренесанс. Мета: ознайомити учнів із основними рисами європейських стилів (античність, романський стиль, готика, Ренесанс); учити визначати їх характерні особливості, аналізувати твори мистецтва і класифікувати їх за художніми напрямами; формувати вміння аналізувати та інтерпретувати художній зміст творів мистецтва; розвивати творчу та пізнавальну активність, естетичний смак; виховувати любов до мистецтва. Обладнання: наочний матеріал, який висвітлює творчість митців Стародавньої Греції. Тип уроку: систематизація знань та вивчення нового матеріалу. Хід уроку 1. Організаційна частина. 2. Лекція. (При подачі нового матеріалу учні залучаються до активної співпраці і пригадують раніше вивчений матеріал, що стосується культури Стародавньої Греції та Риму). Термін «античність» (в перекладі з латинської аntiguus «давній» ввели італійські діячі епохи Відродження для означення культури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Історія античної культури розглядається наукою як історія формування, розквіту та розпаду стародавніх суспільств, які існували в умовах рабовласницького ладу в районі Середземного моря, Причорномор я та суміжних країн у період з ІІІ тис. до н. е. до середини V ст. н.е. Історію культури античного світу розподіляють на такі дещо умовні періоди: Давньогрецька культура та Давньоримська культура. Грецію недаремно називають колискою світової цивілізації адже саме там закладено підвалини більшості наукових дисциплін: філософії, філології, медицини, природознавства. Грецькі література й музика найдавніші в Європі. Історія культури Стародавньої Греції умовно поділяється на п ять періодів. Егейська (Кріто-Мікенська) культура. ІІІ тис. ХІ ст. до н.е. Критська цивілізація На межі ІІІ-ІІ тис. до н.е. на о. Кріт виникають перші осередки розвиненої культури, яка мала переважно світський палацовий характер. Найбільшим був палац у м. Кнос це була дво- чи навіть триповерхова споруда, яка мала прекрасну систему водопостачання та каналізації, добре продуману вентиляцію та освітлення. У ньому було багато кімнат, коридорів, заплутаних переходів через це він дістав назву «Лабіринт». На стінах приміщень збереглись фрески, які відтворювали повсякденне життя. Один з найголовніших культів культ бика, це видно з фрескових розписів, присвячених «тавромахії» - кривавої обрядової гри з биками. Мікенська цивілізація Вона зазнала значного впливу критської, але мала більш суворий характер. Греки-ахейці будували свої міста-фортеці на високих пагорбах, звідти пішла назва «акрополь» - верхнє місто, де зводились царські палаци. Оскільки ахейці були більш войовничими, їхні фрескові розписи присвячені в основному сценам полювання та битвам. Кріто-Мікенська культура була знищена в ХІІ ст. до н.е. північними племенами дорійців. Гомерівський період (ХІ-VІІІ ст. до н. е.) Грецька культура базується на міфологічній основі. Свою назву період дістав завдяки Гомеру, який створив славнозвісні «Ілліаду» та «Одіссею». Він настільки вдало описав в цих творах життя богів і сфери їх впливу, що греки вже ніколи не змогли позбутися їх впливу, так затвердився пантеон богів Олімпу. Пам яток архітектури цього періоду не залишилось, оскільки основним будівельним матеріалом було дерево. Скульптура представлена творами дрібної пластики культового характеру, в яких переважає спокійна гармонія, що характеризує поняття «грецький профіль». Кераміка цього періоду оздоблена геометризованим орнаментом. Архаїчний період (VIII-VI ст. до н.е.) Протягом цього періоду Греція поступово випередила у своєму розвитку сусідні культури. Саме тоді було закладено підвалини всіх тих процесів, які отримали певний розвиток пізніше. В архітектурі складаються два ордери (ордер стилістичний канон стояково-балкової конструкції будівлі): доричний та іонічний. (Учні пригадують ознаки цих ордерів та відповідні архітектурні пам ятки) З кінця VІІ ст. виникає монументальна грецька скульптура. Найрозповсюдженіші два типи статуй: оголеного юнака курос, та одягненої дівчини кора. Фігури ще досить статичні, пропорції не завжди досконалі. Жіночі статуї кор. Зазвичай розфарбовували. Характерна особливість легка посмішка на обличчі (так звана архаїчна посмішка). Живопис архаїчного періоду не зберігся, про нього можна судити лише з розписів керамічних виробів. Спочатку він вкривав всю поверхню виробу, ніби килим, це був розпис рослинного характеру, він дістав назву килимовий. Наприкінці VІІ ст. до н.е. він поступається місцем чорно фігурному розпису на світлу поверхню наносилось зображення чорною лаковою фарбою. В VІ ст. до н.е. з являється червоно фігурний розпис фон вкривався чорною фарбою, а на ньому проступали світлі фігуративні зображення. В цей період зародився давньогрецький театр (Учні пригадують обряд, який передував театральним виставам, основні види вистав, авторів) В епоху архаїки виникло також і музичне мистецтво. Перші музичні інструменти ліра, кіфара. Музика греків була одноголосою. Ноти позначали буквами. В архаїчний період починає формуватись давньогрецька філософія, в ній виділяються два напрями: ідеалістичний та матеріалістичний. Важливий елемент культурного життя олімпійські ігри, які проводилися раз на чотири роки в м. Олімпії. До участі в іграх допускались лише вільні греки, жінкам з являтись там було заборонено. Змагання тривали п ять діб, на цей період навіть припинялись всі воєнні дії. Класичний період (V-IV ст. до н.е.) Період класики характеризує чистота і глибина думки. В архітектурі спостерігається збалансованість композицій та рівновага їх частин. Найграндіознішим архітектурним ансамблем стала забудова Афінського акрополя: роботи проводилися під загальним наглядом Фідія одного з найвидатніших грецьких скульпторів. Було збудовано Пропілеї (вхідні ворота), Парфенон, Ерехтейон. Скульптура набуває довершеного вигляду, статуї вже не статичні вони втілюють мовби застигнувший рух. Одним з перших поставив собі завдання втілити рух в нерухомому зображенні Мірон, що жив в середині V ст., він працював у бронзі. він працював у бронзі. Найвідоміші роботи «Дискобол», «Афіна і Марсій». Майже в один час з Міроном творив і Фідій, його визначні роботи: «Афіна-діва», «Лемпіянки», «Зевс Олімпійський». Наука розвивається в межах філософії. Високого розквіту набуває театральне мистецтво. Елліністичний період (IV-I ст. до н.е.) У другій половині IV ст. на арену історії вийшла нова політична сила Македонія, якій не могли протистояти грецькі поліси. Короткочасна, але надзвичайно енергійна діяльність Александра Македонського докорінно змінила колишні культурні пріоритети. Архітектура продовжує розвивати класичні традиції, але поруч з культовим активно розростається світське будівництво. Зводяться розкішні палаци, театри, гімназії; внутрішнє і зовнішнє оформлення стає багатшим і різноманітнішим. Триває розвиток монументальної скульптури, призначеної для громадських будов, храмів, площ. Їй притаманні грандіозність, велич. Елліністичні скульптори продовжують традиції Скопаса, Ліссіпа і Праксителя, які творили в період пізньої класики. Шедеврами елліністичної скульптури вважаються «Афродіта (Венера) Мілоська» (скульптор Агесандр), «Ніка Самофракійська», «Фарнезький бик», «Лаокон» (Агесандр, Полідор, Афінодор) Високого розвитку набуває гліптика різьба на камені. Зображення могло бути рельєфним (камея) або врізаним вглиб (інталія). Живопис цього періоду майже не зберігся. Про рівень майстерності свідчать поодинокі фрески з Делосу та Деметріади та портрети на дереві з м.фаюм. З являється мистецтво мозаїки запозичене зі Сходу. Протягом ІІ-І ст. до н.е. римські легіонери вожді яких підхопили ідею створення світової імперії, поступово завоювали все Східне Середземномор я. З цього часу розпочався новий період в історії еллінізму, пов язаний вже з домінуванням Риму. Давньоримська культура Етруський період (ХІ-VІІІ ст. до н.е.) Давньоримська культура не виникла раптово серед її найпомітніших попередників виділяється культура етрусків. Їхні міста були добре укріпленими. Сполучалися шляхами та мостами. Основний будівельний матеріал дерево та сира глина, тому з громадських будівель збереглися лише фундаменти, які свідчать про те, що житло було круглим в основі.. Більшість пам яток становлять гробниці. Провідний релігійний культ був пов язаний з потойбічним світом, про що свідчать розписи стін гробниць. В етрусків рано розвинулась скульптура. Найдавніші її зразки похоронні урни канопи із зображенням фігури або погруддя небіжчика. Майстри показують померлих, ніби живих. Царський період (VIII-IV ст. до н.е.) З V ст. до н.е. починається занепад етруських міст і в IV ст. до н.е. Етрурія потрапляє під владу Риму. Римляни, як і більшість давніх народів, були політеїстами, в них було багато богів: Юпітер бог грому та блискавки, Юнона богиня шлюбу, Мінерва богиня мудрості, Янус бог початку і кінця і багато інших. Від етрусків римляни запозичили: Круглі стелі-склепіння, мости-акведуки, звичай пишно святкувати перемоги, емблеми достоїнства патриціїв золоті кульки на шиї та тоги з пурпурною каймою, мідні монети, ремісничу та будівельну техніку. Рим не мав в достатній кількості мармуру для будівництва, тому його використовували лише для облицювання, стіни ж були з нової на той час будівельної суміші бетону, це дало можливість зводити велетенські споруди Республіканський період (ІІІ-І ст. до н. е.) В 509 р. до н.е. в Римі було встановлено республіканську владу, а в 501 р. до н.е. було обрано першого диктатора, влада якого була необмеженою. Римська республіка мала яскраво виражений аристократичний характер. В забудові міст з являються нововведення: в центрі Риму збудовано Форум центральний міський майдан, де розташовувалися храми, громадські споруди, встановлювалися статуї видатних римських громадян. Всього в Римі налічується п ять форумів, найстаріший Республіканський, а найцікавіший форум Траяна. Від греків римляни запозичили ордерну систему, а але ввели ще й два власні ордери: тосканський і композитний. Римський театр також відрізнявся від грецького він представляв суцільне коло, тоді як в греків це було на півколо. В приміщеннях театрів відбувались не лише театральні. А й циркові вистави та бої гладіаторів (Римський Колізей був навіть пристосований для морських боїв). Нові архітектурні споруди: терми це були не просто громадські бані, а ще й місця відпочинку, вони чудово оздоблювались, мали свої зали для спортивних ігор, бібліотеки. Тріумфальні арки встановлювались в містах на честь перемоги у війнах. Одне з найбільш вагомих досягнень римського мистецтва скульптурний портрет. Він, на відміну від грецького. Який показував ідеальну досконалу людину, тяжів до підкресленого натуралізму. Римляни першими почали зображувати реалістичні скульптурні портрети реальних людей. Статуї видатних сучасників встановлювались на вулицях міст. Імператорський період (І ст. до н.е. V ст. н.е.) Завдяки реформам Юлія Цезаря та Октавіана Августа Рим перетворився на імперію. Величі та блиску імперато
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks