СЛОВНИК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ - PDF

Description
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА) СЛОВНИК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ для студентів усіх спеціальностей заочної та денної форм навчання

Please download to get full document.

View again

of 35
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Software

Publish on:

Views: 4 | Pages: 35

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА) СЛОВНИК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ для студентів усіх спеціальностей заочної та денної форм навчання Затверджено на засіданні методичної ради Протокол 4 від Краматорськ ДДМА 2012 УДК Словник культурологічних термінів для студентів усіх спеціальностей заочної та денної форм навчання / уклад. О.Д. Паршакова. Краматорськ : ДДМА, с. Словник містить культурологічні терміни, необхідні для якісного вивчення курсу «Історія української культури». Може бути використаний для написання контрольних робіт і для підготовки до заліків та іспитів. Укладач О. Д. Паршакова, доц. Відп. за випуск Т. В. Кудерська, доц. ПЕРЕДМОВА Культура це не тільки все, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, традиціях, обрядах, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до рідної мови. Належачи до певного соціуму, людина зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм. Саме тому край важливо, щоб людина не відчувала себе чужинцем у лоні національної культури, розуміла її особливості та пишалася нею. Задля цієї мети у вищих навчальних закладах України почали викладати курс «Історія української культури» як обов язковий. Але самобутність національної культури стає зрозумілою лише у порівнянні з іншими культурами та у контексті культури світової. Культурологічне мислення стає невід ємною складовою сучасної освіченої людини. Засвоєння курсу «Історія української культури» багато в чому залежить від оволодіння студентами культурологічним понятійним апаратом, спеціальною термінологією. На жаль, існуючі підручники з «Історії української культури», за деяким винятком, не містять хоча б мінімального словничка або довідника, проте терміни, що вживаються у навчальних текстах, не завжди зрозумілі студентам. Виправити цей прикрий недолік покликаний запропонований словник. Абсолютизм абсолютна, необмежена форма правління, за якої верховна влада повністю належить монархові імператору, королю, царю. Абстракціонізм (лат. abstractus відокремлений, відірваний) напрям у модерністському мистецтві XX ст., що цілком відмовляється від реалістичного зображення предметів і явищ. Авангардизм (фр. avante-garde передовий загін) узагальнюючий термін для позначення новаторських напрямів у художній культурі XX ст., для яких характерний пошук нових, нетрадиційних засобів вираження. Автохтони перші мешканці країни чи їх нащадки (у протилежність народам, що прибули на дану територію). Грецька назва автохтони відповідає римській аборигени . Авгури у Стародавньому Римі жерці, які ворожили головним чином за летом і співами птахів. Агіографія (від грец. святий і пишу ) вид церковно-історичної літератури, який містить життєписи святих; це розповіді про духовних і світських осіб, канонізованих християнською церквою. Агон складова частина давньогрецької трагедії й комедії, суперечка дійових осіб. Ширше: публічні змагання. Адепт пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї. Академізм художня школа в мистецтві XIX XX століть, спрямована на збереження і відтворення творчих здобутків своїх попередників. Іноді це призводило до догматичного наслідування форм, стильових прийомів, канонів минулого мистецтва, до еклектизму. Акварель живопис фарбами, які розводяться водою. Основні її якості: прозорість барв, крізь які просвічують тон і фактура основи, чистота кольору. Акведук міст, який служить для прокладення водопровідних труб через яри, ущелини, долини річок тощо. Альманах (від араб. al-manāḵ час, міра) на початку XIV XV ст. це календарні таблиці з астрономічними вирахуваннями, а пізніше в XVI ст. календарі на довший протяг часу, врешті, збірки літературних творів (віршів, оповідань, повістей тощо), різновид серійного видання, тривала збірка літературнохудожніх і/або науково-популярних творів, об'єднаних за якою-небудь ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою і т. п.). Альтернатива необхідність вибору між двома чи кількома можливостями, які взаємно виключають одна одну. Амбівалентність двоїстість чуттєвого переживання, яка виражається в тому, що однаковий об'єкт викликає у людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється й маскується іншим. Амбівалентність сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього світу, у суперечливість системи цінностей. Анімізм (лат. аnima - душа або animus дух) віра в існування самостійної духовної сутності (сили чи істоти), здатної вселятися в людину, тварину, рослину (тобто у щось живе) чи полишати їх. Анклави ізольовані етнічні осередки. Ансамбль в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва і зелених насаджень. Апокрифи (від грец. таємничий , прихований ) твори християнського фольклору і літератури, які не визнавалися церквою канонічними і заборонялися нею. Апологія захист від звинувачення, вихваляння когось чи чогось. Апофеоз заключна урочиста масова сцена святкової концертної програми, яка уславлює народ, героя, громадську подію. Апсида (гр. склепіння) виступ споруди, напівкруглий, прямокутний, багатокутний у плані, перекритий півкуполом або замкнений півсклепінням. Застосовується в християнських храмах. Ареопаг вищий судовий орган у Стародавній Греції (в Афінах), який названо так за місцем засідання ( Пагорб Ареса ). Арка криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами стовпами, колонами, пілонами. Аркада (фр. arcade, італ. areata) ряд однакових за формою і розмірами арок, що спираються на стовпи або колони. Застосовують переважно при спорудженні відкритих галерей. Аркбутан (фр. arc-boutant) зовнішня опорна кам яна або цегляна напіварка, що передає горизонт, розпір від склепіння на зовнішні стіни та контрфорси. Архітектура 1) будівельне мистецтво, проектування й будівництво споруд; 2) мистецький характер споруди. Архітектурні ордери система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. Основні різновиди архітектурних ордерів доричний, іонічний, корінфський. Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: колони, її підніжжя стилобата й антаблемента, що спирається на колону. Колона (крім доричної) має базу і завершується капітеллю. Антаблемент складається з архітрава, фриза й карниза. Аристократія (від грец. аристос найкращий і кратер сила, влада, панування) вищий прошарок привілейованого стану в суспільстві. Архімандрит найвищий (до єпископа) чернечий сан у православній церкві. Атавізм прояв предкових, реліктових форм, критеріїв, особливостей світорозуміння. Базиліка (гр. царський дім, палац) витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вподовж колонами на З 5 частин нефів. Середній неф вищий за бокові. У формі базиліки будували християнські храми. Баптистерій хрещальня, приміщення для здійснення обряду хрещення. Часто баптистерій окрема споруда, кругла або багатогранна в плані, перекрита куполом. Барельєф вид скульптури, в якій випукла частина зображення виступає над площиною фону не більше, ніж на половину свого об єму. Бароко (від італ. вагоссо вигадливий, химерний) один із провідних художніх стилів кінця XVI середини XVIII ст. Виник в Італії, поступово поширився в інших країнах Європи та Латинській Америці. Мистецтву бароко властиві грандіозність, пишність, динаміка, патетична піднесеність, інтенсивність почуттів, пристрасть до ефективних видовищ, поєднання ілюзорного та реального, сильні контрасти масштабів і ритмів, світла та тіні. Бестселер видання, що швидко набуло величезної популярності. Буквально: те, що найкраще розходиться . Бестіарій середньовічний (XII ст.) збірник віршів чи прози, які містять напівфантастичні описи тварин із натяком на людські властивості і вади. Берестяні грамоти давньоукраїнські тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою писалом. За змістом це короткі листи світського характеру, доручення, боргові зобов'язання, чолобитні, любовні послання, учнівські вправи тощо. Билина (стари ни) російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги. Народні речитативно-мелодійні епічні пісні соціально-побутового змісту, героїко-патріотичного характеру. Билинні тексти прийнято поділяти на два типи: 1) військові, власне героїчні (билини про Іллю Муромця, Добриню Нікітича, Альошу Поповича); 2) соціально-побутові, в яких, проте, завжди наявний і героїчний елемент («Вольга і Микула», «Дюк Степанович», билини про Садка). Окрім цього, усі билини діляться на два цикли київський та новгородський (залежно від того, з якими центрами давньої Русі співвідносяться описувані в них події). Біблія (гр. biblia книга) священна книга християнства та іудаїзму (Старий Завіт). Має дві частини Старий Завіт (50 книг) і Новий Завіт (27 книг). Складалася протягом І тис. до н. е. та II III ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів. Боді-арт (англ. body-art мистецтво тіла) один з модерністських напрямів, представники якого розглядають власне тіло як матеріал і об єкт художньої творчості, розмальовують його, роблять надрізи, вдаються до демонстрації різних поз. Бріколаж нашарування однієї події на іншу, хоч вони не сумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення. Бурса (лат. bursa мішок) гуртожиток для бідних студентів (бурсаків) при середньовічних університетах. В Україні виникли при братських школах. Вакханалія (від імені Вакха римського бога плодючості й виноробства) бенкетування, розгул, невтримна сваволя. Вандалізм (від назви племені вандали ) дике руйнування культурних і матеріальних цінностей. Варвари (від грец. барбара іноземці) назва, яку стародавні греки (а затим і римляни) давали племенам, що жили поза межами їх держав і відрізнялися звичаями й культурою. Вертеп вид мандрівного лялькового театру, що ставив п'єски, пов'язані із біблійним різдвяним сюжетом. ( Вертеп з грец. печера, в якій народився Ісус). Вівтар 1) жертовник, місце для жертвоприношень; 2) головне місце в християнському храмі, розташоване в його східній частині й відокремлене вівтарною перегородкою. Відродження, Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Renascimento) епоха в історії культури країн Західної й Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії XIV XVI ст., в інших країнах кінець XV XVI ст.). Розрізняють Раннє Відродження (XV ст.), Високе Відролження (кінець XV перша чверть XVI ст.), Пізнє Відродження (друга третя чверть XVI ст.). Термін «Відродження» запровадив італієць Дж. Вазарі в XVI ст. на означення зв язку з античною спадщиною. Вілла заміський будинок із садом чи парком. Вітраж (фр. vitrage віконне скло) твір монументально-декоративного мистецтва з кольорового чи безбарвного скла, на яке наноситься малюнок спеціальними фарбами, гравіруванням або витравлюванням. Шматочки монтуються з допомогою двотаврових балок, щ
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks