РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ГПД - PDF

Description
1 РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ГПД 1. Проблема формування креативної та творчої особистості в сучасних умовах розвитку суспільства. 2. Діяльність вихователя ГПД як основа для

Please download to get full document.

View again

of 27
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Business

Publish on:

Views: 7 | Pages: 27

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
1 РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ГПД 1. Проблема формування креативної та творчої особистості в сучасних умовах розвитку суспільства. 2. Діяльність вихователя ГПД як основа для розвитку учнів. 3. Роль роботи ГПД у розвитку молодших школярів. 4. Розвивальні вправи, ігри, завдання, що використовуються вихователями ГПД На сучасному етапі розвитку суспільства вкрай необхідною є потреба створення сприятливого простору для формування успішних, конкурентоздатних особистостей, спроможних ефективно працювати та навчатися протягом усього життя. Зміна напрямку державної політики України в галузі освіти до дитинства поселяє надію на успішний розвиток саме такого суспільства. При цьому особистість педагога, якому належить бути вчителем і вихователем громадянина XXI століття, стає центром освітньої системи. Педагог був і залишається основним суб єктом, покликаним вирішувати завдання розвитку суспільства. Тільки творча особистість здатна вирішувати непрості завдання виховання підростаючого покоління, окреслені стандартами дошкільної освіти. А особливо, коли ця особистість Вихователь. Адже «плекає педагог майбутність долі!» (І. Драч). І тільки постійне вдосконалення власного педагогічного досвіду дає право вихователю стати свідком «народження Людини». Вихователь на сучасному етапі розвитку суспільства це людина, обдарована природними задатками творити для дітей та з дітьми. А для цього й потрібно прагнути бути, вихователем сучасного суспільства. Скільки для цього вихователь має знати! Скільки він повинен прочитати і скільки разів виношувати свої думки на самоті. Скільки разів він повинен помилитися і знайти свої помилки! Скільки він повинен уміти! 2 Проблема розвитку дітей молодшого шкільного віку являється актуальною в будь-якому соціумі на кожному етапі його розвитку, тому що від вирішення цієї проблеми залежить майбутнє даного суспільства. Тому, незважаючи на наявність досить великого емпіричного матеріалу, що розкриває різні психолого-педагогічні форми й методи роботи з учнями, на даний час недостатньо робіт, що стосуються дослідження діяльності вихователів ГПД щодо розвитку творчих здібностей дітей. Одним із важливих аспектів діяльності вихователя ГПД є не лише формування фахової креативності як працівника в галузі початкової освіти, але й уміння розкрити власний творчий потенціал, розвинути креативність, зняти психологічні перешкоди до самовираження, допомогти в успішній соціалізації, сформувати знання, уміння та навички щодо створення продуктів власної творчості тощо. Через власну особистість він повинен розвивати та формувати особистість дитини, беручи відповідальність перед соціумом за адаптування її в оточуючому світі шляхом проживання з нею спільно керованого і самокерованого процесу, яким реалізує антропосоціальний підхід до здійснення запитів суспільства. У контексті основних положень, викладених у Меморандумі Європейської комісії «Навчання протягом всього життя», відзначено, що в сучасних умовах спостерігається зміна філософії освіти: над адаптаційною філософією починають домінувати критично-креативні течії, які надають перевагу освіті, побудованій на засадах суб єкт-суб єктних відносин. Це результат одночасних політичних і суспільно-економічних змін. Зміна політичної системи та наслідки реструктуризації соціально-економічних відносин призвели до того, що простий механізм адаптації стає непридатним у реальній фаховій педагогічній діяльності. Звідси актуальним стає пошук програмних, організаційних і технологічних рішень, що сприяють формуванню динамічного, конкурентоспроможного фахівця, з критичною та творчою позицією. 3 Проведений аналіз наукових досліджень вітчизняної і зарубіжної педагогіки, філософії, та психології дає можливість зауважити, що креативність, хоч і має загальні характеристики, але й є специфічною для різних галузей знань. Креативна діяльність вихователя ГПД спрямована на формування особистісно-соціального досвіду вихованця з урахуванням особливостей розвитку особистості в сучасному суспільстві. В літературних джерелах представлено до 70 визначень креативності і їх кількість постійно збільшується. Формування сутності поняття «креативність» безумовно пов язане з такою категорією як творчість. Вважається, що творчість це процес, в результаті якого створюється нове, а креативність це потенціал («внутрішній ресурс») людини, який вона застосовує для створення нового [Психогимнастика в тренинге / под ред. Н.Ю. Хрящевой. - СПб.: Речь, Институт тренинга, с.]. Творчість не завжди дає творчій продукт, а креативність включає в себе здатність до створення творчого продукту (нові способи, нові рішення, нові варіанти). Творча, активна особистість формується переважно умовами виховання, впливом соціального середовища та системи освіти і навчання. Якщо ж творча активність виявляється і за відсутності чи недостатності зовнішніх умов, то таку творчу активність називають креативною. Креативність базується на специфічних психофізіологічних особливостях індивіда, зокрема на високій динаміці правої півкулі головного мозку (образне мислення). Аналіз наукової літератури засвідчує, що проблема креативності особистості розглядається в широкому міждисциплінарному контексті. Філософський аспект репрезентує креативність у контексті творчості як невід ємної характеристики універсуму як сукупності об'єктів і явищ в цілому, що розглядається в якості єдиної системи, тобто об'єктивна реальність в часі і просторі (Платон, Б. Спіноза, І. Кант, Ф. Шеллінг, М. Бердяєв та ін.). 4 Соціологічний аспект дослідження креативності пов язано з теорією інтерсуб єктивності та соціальності Дж. Міда, концепцією креативності дії Х. Йоаса. Креативність як фундаментальне підґрунтя сучасної соціальноекономічної дійсності розглядається в концепції креативного класу ( creative class ) Р. Флоріди. Психологія креативності є однією з найперспективніших сфер сучасної психологічної науки. Значний внесок у розвиток цього напряму зробили, зокрема, такі вчені, як Д. Богоявленська, О. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, Б. Теплов, М. Холодна, В. Шадриков, Є. Яковлева. Скажімо, Б. Теплов ретельно вивчав проблеми загальних здібностей, В. Шандриков досліджував проблеми обдарованості, Я. Пономарьов розглядав творчу обдарованість у зв язку з проблемою «внутрішнього плану дій». У дослідженнях Д. Богоявленської, В. Дружиніна, В. Кудрявцева, Н. Хазратової, креативність виступала як прояв неадаптивної продуктивної активності. М. Подд яков виокремлює структуру творчої спрямованості людини, яка складається з кількох компонентів: потребнісно-мотиваційного; формування цілей; емоційної регуляції; системи пізнавальних засобів, які використовує людина (поняття, образи, дослідницькі стратегії); результатів пізнавальної діяльності; активного, творчого ставлення дитини до світу, яке ґрунтується на її мотиві до винайдення нових засобів дії і видів діяльності; здатності творчо мислити. Креативність це природна властивість особистості, яка існує від початку життя людини; це найвища форма активності особистості. Креативність це активність, що втілюється у продуктах творчості. Завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній). Формування креативності залежить від певних умов, зокрема, від того, що не існує: зразка регламентованої поведінки, позитивного зразка творчої 5 поведінки, умов для наслідування творчої поведінки, соціального підкріплення творчої поведінки. Виникає дуже важливий аспект, який переводить тему творчості з рівня загальнофілософських і психологічних досліджень у площину педагогічних задач. Він визначений ситуацією в сучасній системі освіти, що націлена на розвиток формально-логічного мислення оволодіння способами побудови однозначного рішення проблеми за схемою «накопичення відтворення інформації», а подекуди на механічне запам ятовування фактів, що закріплюється тестовою системою перевірки знань. Уміння і навички, які розвиваються в цьому типі освіти, відрізняються незначною варіативністю, негнучкістю, відсутністю потенціалу розвитку, лишивши студента можливості швидко зорієнтуватись у ситуації і переносити накопичені знання і способи роботи з ним на рівні навчально-пізнавальних або життєвих реалій. Натомість процес навчання не може бути зведений лише до відтворення готових знань. Складність сучасного соціального життя, значне зростання обсягів інформації, швидке застарівання останньої потребує інших якісних здібностей і навичок мислення, іншої парадигми знання креативної, і, відповідно, інших педагогічних методик. Проведений теоретичний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури дозволив дійти висновку, що сьогодні не існує єдиної думки щодо сутності понять «креативність», творчість, а також механізму цих явищ. Отже, творчість це діяльність людини, яка утворює нові оригінальні цінності; це здатність до самовираження та самоактуалізації, що, у свою чергу, є магістральним у феноменології креативності. Але є ще третій інтеграційний підхід, який трактує творчість за творчим результатом, за творчим процесом. Творчість означає створення нового. У сучасному словнику з педагогіки подається таке визначення креативного мислення це здатність висловлювати незвичайні ідеї, нетрадиційно мислити, швидко розв язувати проблемні ситуації. 6 ІІ. Діяльність вихователя ГПД як основа для розвитку учнів. Свою роботу в ГПД вихователь розпочинає зі знайомства з оперативною інформацією по школі. На даному етапі у його функції входить: привітання вихованців; перевірка по класному журналу відвідування та успішності вихованців; отримання від учителя початкових класів інформації про поведінку молодших школярів, що відвідують групу, про їх настрої і самопочуття; отримання інформації про характер завдань на самопідготовку; отримання вказівок від керівників школи; внесення поправок в план роботи на день на основі отриманих настанов; огляд приміщення для заняття з групою з метою перевірки відповідного мікроклімату в класі санітарно-гігієнічним нормам (свіже повітря в приміщенні, освітленість приміщення, стан навчального та ігрового обладнання). Прийнявши дітей в групу вихователь: робить відмітку в журналі групи про відсутність окремих учнів; вислуховує прохання присутніх дітей; ознайомлюється зі змістом записок батьків вихованців; дає необхідні розпорядження старости (або помічнику вихователя) і черговим; повідомляє групі план роботи на день, враховуючи побажання і прохання вихованців, приймаючи їх пропозиції. Наступним важливим обов'язком вихователя є організація відпочинку дітей на відкритому повітрі незалежно від погоди і пори року. Прогулянка на пришкільній території у поєднанні з рухливими іграми середньої інтенсивності (малорухомі ігри) може тривати 1,5 год, прогулянки в природу до 2 год (залежно від віку учнів і від тривалості роботи групи). Організовуючи передобіднє перебування на повітрі, слід враховувати, щ
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks