Реферат з курсу Фінанси на тему: Податкова система Канади - Конспекти - Виховні - PDF

Description
Зміст РІВНІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ КАНАДИ МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ Прибутковий податок Податок на приріст ринкової вартості активів Податок на прибуток Основні податкові пільги Податок із продажів Податок

Please download to get full document.

View again

of 7
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Kids & Toys

Publish on:

Views: 9 | Pages: 7

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Зміст РІВНІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ КАНАДИ МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ Прибутковий податок Податок на приріст ринкової вартості активів Податок на прибуток Основні податкові пільги Податок із продажів Податок на товари і послуги ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НА ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В КРАЇНІ Роль провінцій в економіці Координація податків Список використаної літератури Рівні податкової системи Канади Податкова система Канади в сучасних умовах представлена на трьох основних рівнях: федеральному (48% державних доходів); провінційному (42% державних доходів); місцевому (10% державних доходів). Головну частину доходів федерального бюджету складає прибутковий податок з населення, причому частка його постійно збільшується. За роки частка прибуткового податку збільшилася на 45% (з млн. до млн. канадських доларів). Значні і надходження від податку на корпорації, податку на товари і послуги, акцизів, мита і податків у фонди соціального страхування. Податкові джерела доходів провінцій складаються з: - прибуткового податку з населення; - податку з продажів; - податку на прибутку корпорацій; - акцизів; - податків у фонди соціального страхування; - податків на дарування; - рентних платежів; - різних реєстраційних і ліцензійних зборів. Основну частку надходжень дають прибутковий податок з населення і непрямі податки. Податкові надходження місцевих бюджетів складаються з податку на нерухомість і податку на підприємництво. У країні склалася чітка система податкового регулювання: Податкова політика розробляється відділом бюджетної політики й економічного аналізу Міністерства фінансів. Усі проекти виносяться на обговорення насамперед у Палату Громад. Збором податків займається Міністерство національного доходу. Усі виникаючі суперечки з питань оподатковування дозволяє Податковий суд. 1 / 7 Окремим провінціям зроблені виключення. Наприклад, Квебек самостійно збирає прибутковий податок і податок на прибуток, Онтаріо, Альберта податок на прибуток. Основними актами в сфері податкового законодавства служать: Закон про податок на доход (регулюючий стягування прибуткового податку й податку на прибуток корпорацій) і Закон про страхування по безробіттю (системи соціального забезпечення). Модернізація податкової системи Першим етапом модернізації податкової системи Канади стала податкова реформа, почата в 1987 р. Вона торкнулася двох основних дохідних статей бюджету: прибуткового податку і податку на прибуток. Надалі був проведений радикальний перегляд системи непрямих податків. Прибутковий податок Відповідно до реформи 1987 р. у Канаді на федеральному рівні стали діяти три ставки прибуткового податку замість раніше існували десяти, і в кожнім регіоні свої місцеві ставки прибуткового податку, (див. Таблиця 1 і Таблиця 2). Таблиця 1. Ставки федерального прибуткового податку Доход, тис. Дол. Максимальна федеральна ставка, % більш Таблиця 2. Ставки прибуткового податку з фізичних осіб, що діють у регіонах Провінція, територія Основна ставка, % Основна федерально-провінційна ставка, % Ньюфаундленд Нова Шотландія о. Принца Едуарда 21,0* 19,0** 19,0 52,3 50,3 50,3 Нью-Брансуик 20,1 51,4 Квебек 21,6 52,9 Онтаріо 21,6 52,9 Манитоба 19,1 50,4 Саскачеван 20,6 51,9 Альберта 14,8 46,1 Голений. Колумбія 22,9 54,2 Юкон 15,3 46,6 Північно-західні території 13,0 44,4 * Ставка складає 69% від основної федеральної. У Ньюфаундленду існує п'яти процентний додатковий податок на сверхдоходы. ** Основна ставка дорівнює 59,5% основний федеральний. З 1 липня 1997 р. ставка провінції знизиться до 19,5% основний федеральний. В даний час із доходу, що перевищує канадських доларів, береться додатковий податок у розмірі 10%. В інших регіонах існують свої особливості застосування різних ставок для різних сум доходу. Були переглянуті податкові пільги, і частина з них скасована. Багато пільг переведені з податкових знижок у розряд податкового кредиту. Таким чином, нова податкова система побудована на однаковому обкладанні доходів, незалежно від їхньої величини і форми вкладення капіталу, а також на обкладанні реальних величин доходів (індексація ставок і податкових кредитів відповідно до росту споживчих цін). Податок на приріст ринкової вартості активів Велике значення в системі прибуткового податку з населення має податок на приріст 2 / 7 ринкової вартості активів. Якщо раніше тільки половина цього доходу підпадала під оподатковування, причому реальна ставка сукупного федерально - провінційного податку дорівнювала 26%, то в даний час оподатковувана частка розширилася до 75%, а реальна ставка податку на приріст ринкової вартості зросла до 30%. Податок на прибуток Значиму роль грає податок на прибуток і зв'язані з ним різноманітні податкові пільги, що спонукують компанії до раціонального використання основних і оборотних коштів, упровадженню НИОКР, розвитку діяльності у визначених районах і іншим суспільно корисним заходам. Ставка податку на прибуток складається з федеральної і провінційної. Загальна федеральна ставка 28% (для компаній обробної промисловості 23%). Провінційні ставки податку на прибуток представлені в Таблиця 3. Таблиця 3. Ставки податку на прибуток, що діють у регіонах Провінція, територія Основна ставка, % Основна федерально-провінційна ставка, % Ньюфаундленд 14,0* 43,12 Нова Шотландія 16,0 45,12 о. Принца Едуарда 15,0 44,12 Нью Брансуик 17,0 46,12 Квебек (від виду деят-сти) 8,9-16,25 38,02-45,37 Онтаріо 15,5 44,62 Манитоба 17,0 46,12 Саскачсван 17,0 46,12 Альберта 15,5 44,62 Голений. Колумбія 16,5 45,62 Юкон 15,0 44,12 Північно-західні терр-ии 14,0 43,12 * Ньюфаундленд знижує ставку для компаній, що створюють більш 10 робітників місць з повною зайнятістю й інвестиціями не менш $ ** З 1 липня 1993 р. знизилася ставка для корпорацій, що створюють робочі місця у фармацевтичній, комп'ютерній, телекомунікаційній і аерокосмічній галузях. Основні податкові пільги Основні податкові пільги для корпорацій включають: - інвестиційний податковий кредит; - податковий кредит на витрати НИОКР; - прискорені норми амортизації; - пільгові умови оподатковування вартості активів; - знижки на виснаження надр і ін. Постійно збільшується дефіцит федерального бюджету привів до більш раціонального використання податкових пільг, що насамперед виразилося в звуженні сфер їхнього застосування й у зменшенні розмірів. У 1987 р. були скасовані інвестиційний податковий кредит і знижка на коректування товарно-матеріальних запасів. Знижено норми амортизації для пасивної частини основного капіталу в гірничодобувній промисловості для бурового устаткування, робочих частин машин, рекламного устаткування. Збережено пільги на стимулювання регіонального розвитку НИОКР. Інвестиційний кредит для атлантичних провінцій складає 15%, а для спеціально виділеної групи районів 3 / 7 10%. Податковий кредит на капіталовкладення в НИОКР складає 30% для всіх компаній і 45% для обробного сектора в окремих районах. Для стимулювання розвитку сільського господарства і рибальства також передбачені міри податкового характеру. Існують три спеціальні пільги для компаній даних галузей. Ціль однієї з них залучити дітей фермерів до роботи в сільському господарстві. Після смерті батьків ферма, частка в сімейній фермерській чи корпорації сімейному фермерському партнерстві переходить до дітей без необхідності довічної сплати податку на приріст ринкової вартості активів. Його оплата відкладається до того моменту, коли діти будуть розташовувати якою-небудь іншою власністю крім даної сімейної. Інша пільга складається в праві усереднювати доход за п'ятилітній період з метою захисту фермерів і рибалок від різких коливань доходів, властивих даним галузям. Третя пільга зв'язана з методом числення доходу для фермерів і рибалок; дає можливість фермерам регулювати розподіл доходів по роках, чи зменшувати збільшувати суму, що залишилася в їхньому розпорядженні після сплати податку. Велика увага в Канаді приділяється стимулюванню діяльності малого бізнесу. До малого відносяться компанії з річними продажами від 2 до 20 млн. дол., з річним прибутком чи менше рівної 200 тис. дол., у яких зайняте чи менше 100 осіб найманої праці. Частка дрібних фірм складає 97% від числа всіх компаній. Основні сфери їхньої діяльності послуги, роздрібна торгівля, будівництво, наукомісткі галузі. Після податкової реформи до всіх компаній малого бізнесу застосовується єдина ставка 12%. Уряд Канади покладає великі надії на малий бізнес як на можливість підвищити рівень зайнятості в країні. У податковій системі переважає пряме оподатковування, у якому основну частку займає прибутковий податок з населення. Найбільше регулююче вплив на економіку робить податок на прибуток компаній. Останні тенденції в розвитку податкової системи зв'язані з розширенням бази оподатковування і зниженням розмірів ставок податків і спрямовані на скорочення дефіциту федерального бюджету при збереженні можливостей впливати на економічні процеси. Податок із продажів Податок із продажів по своїй природі це більш зручний механізм збору доходів, чим прибутковий податок. Діючий податок із продажів має дві характерні риси: поширюється тільки на споживання, звільняючи від податків сам виробничий процес і тим самим не загрожуючи внутрішньому виробництву; спирається на більш широку базу. До 1991 р. федеральний уряд покладався на єдину ставку федерального податку з продажів 13,5%. Під цей податок попадали і виробничі ресурси. Ця ставка поширювалася на виробників і її ефективне значення істотно змінювалося від продукту до продукту, залежачи від системи їхнього розподілу. Податок обкладав внутрішнє виробництво більше, ніж імпортні товари, приблизно на одну третину. Половина доходів від цього податку цілком йшла від оподатковування споживаних у виробництві ресурсів, збільшуючи вартість інвестицій у середньому на 4%. У невеликій відкритій економіці, що характерна для Канади, ці фактори стали основними перешкодами до росту. Зштовхнувши з недоліками федерального податку з продажів, федеральний уряд у 1987 р. вирішило основні зусилля направити на реформу місцевого податку з продажів. Цей 4 / 7 крок уряду породив пропозицію розвивати і стягувати національний податок із продажів по європейській моделі податку на додаткову вартість. Податок на товари і послуги У 1991 р. був прийнятий податок на товари і послуги. На відміну від європейського податку на додаткову вартість податок на товари і послуги в Канаді має перевагу, що виражається у встановленій єдиній ставці 7%. У той же час основні продукти харчування, ліки, медичні препарати й устаткування оподатковуванню не піддаються, звільняються від податків послуги охорони здоров'я й утворення. Податок на товари і послуги приносить країні значний доход. У 1994 р. він склав млн. дол., чи 7,7% від загального надходження всіх податків. Більш широка економічна база і низька ставка дозволяють зменшити вплив, що спотворює, на ринок і досягти найбільш ефективного розподілу ресурсів. Саме по собі введення цього податку означало істотне поліпшення податкової системи Канади, однак воно привело і до додаткових складностей. Справа в тім, що податок стягується одночасно з провінційними податками з роздрібних продажі
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks