Семигіна Т. (2018). ЧОМУ СОЦІАЛЬНА РОБОТА НАБУВАЄ ЗЕЛЕНОГО КОЛЬОРУ?

Description
Однією з сучасних концепцій соціальної роботи вважають зелену соціальну роботу (green social work). Ця стаття має на меті розглянути передумови виникнення зеленої соціальної роботи як напряму теорети-зування, окреслити стратегії, які пропонує ця

Please download to get full document.

View again

of 17
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Internet & Technology

Publish on:

Views: 3 | Pages: 17

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
  11 Вивчення теорії та історії соціальної  роботи Тетяна Семигіна  Доктор політ. наук, професор кафедри соціальної роботи і практичної психології  Академії праці соціальних відносин і туризму  Tetyana Semigina Dr. in Political Science, Professor, Academy of Labour, Social Sciences and Tourism orcid.org/0000-0001-5677-1785   semigina.tv@socosvita.kiev.ua УДК 364 (075.8).504 ЧОМУ СОЦІАЛЬНА РОБОТА НАБУВАЄ ЗЕЛЕНОГО КОЛЬОРУ? WHY DOES SOCIAL WORK GREENING? Анотація Однією з сучасних концепцій соціальної роботи вважають зелену соціальну роботу (green social work). Ця стаття має на меті розглянути передумови виникнення зеленої соціальної роботи як напряму теорети-зування, окреслити стратегії, які пропонує ця теорія, проаналізувати їх втілення у практичній діяльності та під час навчання соціальних працівників.Наукова розвідка ґрунтується на системному аналізі наукової  літератури (67 англомовних публікацій) та 15 документів міжнародних і національних організацій. Визначено, що у науковій літературі співіснують поняття «зеле-на соціальна робота» та «екосоціальна робота», хоча за концептуалі-зацією та пропонованими стратегіями вони мало чим відрізняються, оскільки обидві орієнтовані на сприяння сталому розвитку та протидію екологічній несправедливості. Продемонстровано, яким чином відбував-ся розвиток екологізму як суспільного явища, як саме на це реагували науковці у сфері соціальної роботи, практики та викладачі соціальної роботи. З’ясовано, що у міжнародній соціальній роботі ідеї сталого роз-витку та зеленої соціальної роботи перебувають, починаючи з 2010-х років, у процесі інституціоналізації. Ключові слова: зелена соціальна робота, екосоціальна робота, еко- логізм, сталий розвиток, зелені технології. Key words:  green social work, ecosocial work, ecology, sustainable development, green technologies. Інформація про рукопис Надійшов до редакції: 26.01.2018Рецензований: 1.02.2018Подано доопрацьовану версію: 6.03.2018Прийнятий до друку: 12.03.2018  12 Тетяна Семигіна   Abstract One of the modern concepts of social work is green social work. This  paper oers a review of the major literature about the the preconditions for the emergence of green social work as a theoretical direction, the strategies  proposed by this theory and their implementation in practice and in the training programmes for social workers. Research is based on systematic analysis of academic literature (67 English-language publications) and 15 documents of international and national organizations.It has been determined that in academic literature the concepts of «green social work» and «ecosocial work» coexist, although they dier little in terms of conceptualization and proposed strategies, since both are aimed at promoting sustainable development and counteracting ecological injustice. It has been found out that in the international social work the ideas of sustainable development and green social work have been in the process of institutionalization since the beginning of 2010.Review identies how the development of ecology as a social phenomenon took place, how social scientists, practitioners and teachers of social work reacted. The analysis made it possible to distinguish key strategies of practice of social work within the framework of the ecological perspective: proactive and reactive.The paper also reviews experience of introducing green social work themes within University courses. It denes the variety of strategies to do that – from teaching social workers how to behave in the situation of emergencies and disasters to how to support rural population in implementing of green technologies.  And nally the paper asks questions whether Ukraine with its ecological  problems, human-made disasters, including the armed conict, and structural inequality can use the tools for community development and building resilience that are proposed by green social work. Вступ Соціальна робота, від моменту початку своєї професіоналізації наприкінці ХІХ століття, постійно розвивається. Оновлюється не лише репертуар тих технік та інтервенцій (організаційних процедур), які використовують соціальні працівники, а й теорія соціальної роботи як сукупність уявлень та концепцій, що відображають тенденції розвитку професії, обґрунтовують моделі втручання. Чинне глобальне виз-начення соціальної роботи, ухвалене 2014 р., наголошує на тому, що вона послуговується власними теоріями [7]; у той час як попереднє визначення стверджувало опертя соціальної роботи на теорії людської поведінки та теорії соціальних систем [8].Однією з сучасних теорій (концепцій) соціальної роботи вважають «зелену соціальну роботу» (англ. – green social work). Ця теорія широко представлена у закордонній літературі, практиці та в на-вчальних дисциплінах. Проте в українському науковому дискурсі зелена соціальна робота допоки не обговорюється науковцями (за винятком А. Льовочкіної [6], котра зосереджує увагу на екологічній свідомості) належним чином. Хоча ідеї, на які спирається нова теоретична розробка, видаються цілком актуальними для України з огляду на її екологічні виклики [4; 9] та структурну нерівність [2].  13 Вісник АПСВТ, 2018, №2 Ця стаття має на меті розглянути передумови виникнення зеленої соціальної роботи як напряму теоретизування, окреслити стратегії, які пропонує ця теорія, проаналізувати їх втілення у практичній діяльності та під час навчання соціальних працівників. Методологія роботи Ця наукова розвідка ґрунтується на системному аналізі наукової літератури на основі пошукових запитів у GoogleScholar. Для пошуку використовувались ключові слова «green social work», «ecological justice and social work», «ecological perspective and social work», «green social work and education». Під час пошуку було обрано часовий інтервал 2000-2017 рр. Під час пошуку було отримано понад 350 англомовних посилань на наукові публікації. Для аналізу відібрано ті повнотекстові статті та монографії, до яких наявний доступ через наукометричну базу даних EBSCO і які розкривали теоретичні та практичні аспекти реалізації зеленої соціальної роботи,  її витоків (таких публікацій виявилось 67).Слід зауважити, що для написання статті використано також окремі наукові роботи, опубліковані й до 2000 року, оскільки в них викладено парадигмальні засади, що сформували сучасні уявлення про зелену соціальну роботу, і це становило інтерес під час аналізу. Окрему увагу приділено стратегічним документам міжнародних організацій (ООН, Міжнародної федерації соціальних працівників, Міжнарод-ної асоціації шкіл соціальної роботи тощо), національних асоціацій соціальних працівників тощо, у яких ішлося про екологічну складову діяльності соціальних працівників та сталий розвиток. Загалом було відібрано та проаналізовано 15 таких документів.Концептуальною основою для проведення аналізу слугували: 1) структурний підхід, зокрема, соціальний конструктивізм П. Бурдьє [1], який обґрунтував важливість вивчення фізичного простору як необхідного елемента цілісного розуміння суспільства і соціальних процесів, що в ньому відбуваються, та 2) соціологія навколишнього середовища (environmental sociology), у витоків якої стояли соціологи Р. Данлеп та У. Кеттон, що звертає увагу на політичні, культурні та соціальні чинники використання природних ресурсів [34]. З огляду на такі методичні підходи у фокус уваги дослідження потрапила макропрактика соціальної роботи, тобто та діяльність соціальних працівників, яка спрямована на вре-гулювання відносин на рівні макросистем (економічний, культурний, політичний, соціальний контекст, екологія, суспільна дискримінація тощо) [47], а також деякі інтервенції на рівні мікропрактики.Результати пошукової роботи та аналізу згруповані – на основі тематичного аналізу [38] – у блоки, що демонструють історичний процес від зародження ідей екологізму, їх впровадження у соціальній роботі і використання у навчальному процесі, що забезпечує інституціоналізацію практик та знань (рис. 1). У цій статті тематичні блоки зазнали подальшої агрегації. Відтак у роботі представлене авторське бачення: 1) історичного екскурсу, що передував появі концепції зеленої соціальної роботи; 2) аналіз визначень зеленої соціальної роботи, її теоретичного обґрунтування та зв’язків із концепцією сталого розвитку 3) огляд інституціоналізованих форм зеленої соціальної роботи у вигляді макропрак-тик, конкретних інтервенцій та навчальних програм. Ключові результати 1. Передтечі появи концепції зеленої соціальної роботи Екологічні підходи як такі не є новими для закордонної практики соціальної роботи. Ще півстоліття тому, у 1960-х роках почав розвиватися так званий екологічний підхід до мікропрактики соціальної роботи на індивідуальному рівні. Він спирався на концепцію екології людини (соціальну екологію),  14 Тетяна Семигіна   яка пояснювала закономірності взаємодії суспільства й навколишнього середовища, а також проблема-ми збереження довкілля. «Класичний» екологічний підхід у соціальній роботі виходить із ідеї «людини-в-оточенні», тобто того, що для допомоги особі подолати певні проблеми важливі взаємовплив оточен-ня та людини, а також їх взаємообмін [43; 44]. У 1980-х у науковій літературі з’явилась критика цього підходу і розуміння, що соціальні працівники повинні впливати на соціальне та фізичне середовище клієнта, аби воно більше відповідало правам, потребам і життєвим цілям особистості [90].Вплив екологічної теорії на соціальну роботу не обмежується мікропрактикою. У 1980-1990-х у літературі із соціальної роботи [17; 18; 23; 54; 74; 80] дедалі більше уваги приділяли питанням, які опинились у тогочасному політичному порядку денному – глобальній екологічній кризі, зумовленій діяльністю людини та техногенними катастрофами, зокрема й Чорнобильській, проблемам зміни клімату та природнім стихійним лихам, наявному чи потенційному дефіциту природних ресурсів, урбанізації та масовій міграції.Професійні дискусії почасти спирались на такий тогочасний напрям екологічної думки як «екологія людини» (антропоекологія), розроблений ще наприкінці 1970-х в дусі неодюркгеймівського напрям-ку з наголосом саме на соціальному, а не на індивідуальному споживанні ресурсів [62; 78]. З точки зору Ф. Баттела сформувалась «субкультурно-інвайронментальна» практика, за якою людство схильне використовувати природні ресурси у виробництві, у споживанні речей і послуг, в інституційній поведінці, особливо не замислюючись щодо їх вичерпування або про те, як це вплине на екосистему [20, с. 66]. І саме цій практиці кинули виклик соціальна екологія і соціальні рухи.Наразі екологізм або інвайронменталізм (від англ. environment – довкілля, навколишнє середо-вище) поступово увійшов до сучасного політичного мислення [14; 27] та став основою соціального активізму [40; 81]. Як стверджує автор багатьох видань на тему екологізму Р. Екерслі, наприкінці 1990-х та на початку 2000-х критична політична екологія розширила межі громади. До громади почали відносити й навколишнє середовище, зокрема, природне довкілля [36]. Як свідчить аналіз наукових публікацій [50; 71], боротьба за збереження довкілля, чисте середовище стала різновидом активізму Рис. 1.  Тематичні блоки дослідження, що віддзеркалюють процес становлення теорії і практики зеленої соціальної роботи з 1980-х років і до 2017 р.  15 Вісник АПСВТ, 2018, №2 й увійшла до репертуару політичної діяльності, а згодом, із середини 2000-х, стала інструментом державної та наддержавної (глобальної) політики.Р. Естес, який вивчав суспільні рухи, що сприяли розвиткові ідей екологізму (а опосередковано й зеленої соціальної роботи), виокремлює, починаючи з 1960-х років, щонайменше дев’ять подібних рухів: 1) ранні руху екології навколишнього середовища і людини в Європі та Північній Америці; 2) антивоєнні та антиатомні рухи Європи та Північної Америки; 3) рух «світового порядку»; 4) рух «мо-делювання світової динаміки»; 5) європейський «зелений» рух; 6) рух «альтернативна економіка); 7) жіночий рух у Північній Америці та Європі, а останнім часом – в Латинській Америці; 8) рух корінних народів в Латинській Америці, Азії та окремих районах Тихого океану; 9) світовий рух за права лю-дини [40]. Ці та інші рухи, екоцентричність політики, «зелена політична перспектива» і посилення вимог щодо екологічної відповідальності [35] сприяли впровадженню у практику концепцій «зелених технологій» (як-от, альтернативних джерел в енергетиці) [93] та «зеленої роботи» (за твердженням Л. Петтінгер, діяльності, що зменшує деградацію природи) [70]. У 2010-х розвитку дістали ідеї «зеленої економіки», яку Програма ООН з навколишнього сере-довища визначає як таку, що підвищує добробут людей і забезпечує соціальну справедливість, при цьому істотно знижує ризики для довкілля та збільшення бідності населення [86]. А оскільки зростан-ня доходів і зайнятості забезпечується державними і приватними інвестиціями, що зменшують вики-ди вуглецю та забруднення середовища, підвищують ефективність використання енергії та ресурсів і запобігають втраті біорізноманіття та сприяють наданню екосистемних послуг, то ООН вважає, що ці інвестиції доцільно підтримувати за допомогою цільових державних витрат, реформ у сфері політики і зміни системи регулювання. Окрім цього, має бути впроваджений «зелений банкінг» [51], який заохочує сприятливі для довкілля ініціативи, проекти та інвестиції. Вбачається, що такий шлях розвитку повинен зберігати, збільшувати і, де це необхідно, відновлювати природний капітал як найважливіший економічний актив і джерело суспільних благ, особливо для бідних верств населення, джерела доходу і захищеність яких залежать від природи.Розвиток політики екологічної відповідальності і впровадження зелених технологій супроводжу-вались формуванням екологічної культури і відповідного публічного та наукового дискурсу [12; 56]. В. Пламвуд цілком резонно стверджує, що така культура грунтується на визнанні дуалізмів природа-культура та потреби-культура. Цілком можна пристати до думки автора щодо наявності багаторівневих викликів матеріального і нематеріального характеру у ставленні до довкілля, до природи як данності, а не як до інструментального ресурсу [72 , c. 4]. На особливу увагу в контексті аналізу історії розвитку концепцій соціальної роботи заслугову-ють питання «екологічної справедливості» та «екологічного расизму». Оскільки засадничим принци-пом соціальної роботи вважають опертя на соціальну справедливість [7], то питання справедливості у доступі до природних ресурсів та умов довкілля теж відіграють важливу роль у формуванні нових концепції соціальної роботи.Зауважу, що ще у 1991 році на зустрічі представників національних меншин у США було ухвалено документ «17 принципів екологічної справедливості», в якому йшлося про те, що громади повинні мати рівномірний доступ до природних ресурсів і безпечного середовища [63]. Дж. Пітерз, аргументуючи соціальність проблем екології, слушно відзначає, що кліматичні зміни впливають на доступ до води та родючих ґрунтів, що у свою чергу сприяє появі так званих «екологічних біженців». Забруднення повітря та шум трафіку спричиняють різні захворювання, ціни на енергію, їжу та інші продукти збільшу- ються [67]. У 1990-ті Р. Буллард та інші науковці [88; 24] запропонували концепцію «екологічного расизму», який вони визначали через непропорційний вплив небезпек навколишнього середовища, особливо ток-сичних сміттєзвалищ та забруднюючих фабрик, на представників етнічних меншин та малозабезпечені громади. При цьому пожвавлення академічного дискурсу у розвинених країнах відбувалось на тлі
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks