ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТВАРИННИЦТВА В КАРПАТСЬКОМУ МАКРОРЕГІОНІ - PDF

Description
УДК 332 ББК Сус Т.Й. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТВАРИННИЦТВА В КАРПАТСЬКОМУ МАКРОРЕГІОНІ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки, молоді

Please download to get full document.

View again

of 6
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Reviews

Publish on:

Views: 2 | Pages: 6

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК 332 ББК Сус Т.Й. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТВАРИННИЦТВА В КАРПАТСЬКОМУ МАКРОРЕГІОНІ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, кафедра фінансів, 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, тел.: Анотація. Розглянуто природні та соціально-економічні чинники розвитку тваринництва в макрорегіоні. Проаналізовано динаміку та причини скорочення поголів я великої рогатої худоби, корів та овець. Досліджено переваги ведення екологічного тваринництва м ясного та молочного напрямів спеціалізації. Запропоновано два напрями розвитку молочного та м ясного типів спеціалізації. Ключові слова: екологічне тваринництво, екологічне землеробство, макрорегіон, екологічно чисті землі, велика рогата худоба. Annotation. Natural, social and economic factors of the animal husbandry development in macroregion are considered. The dynamics and the reasons for the reduction of cattle and sheep livestock are analyzed. The benefits of ecological dairy and meat animal husbandry are investigated. Two development directions of dairy and meat types of specialization are proposed. Key words: ecological animal husbandry, ecological agriculture, macroregion, ecologically clean land, cattle. Вступ. Світові тенденції в сільському господарстві, які базуються на принципах сталого агроекологічного розвитку, набувають усе більшої популярності в багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні. Світова спільнота уважно слідкує за діоксиновим скандалом у Німеччині, у результаті якого кількість прихильників екологічно чистих технологій у землеробстві й тваринництві невпинно зростатиме. Екологічне землеробство повинно базуватися, у першу чергу, на комплексному веденні сільськогосподарського виробництва з пріоритетним розвитком тваринницької галузі. Важливість розвитку тваринництва на екологічних засадах зумовлена зростаючим попитом на продукти харчування тваринного походження, які б відповідали міжнародним екологічним стандартам, насамперед, це стосується продуктів дитячого харчування. Проблемам екологізації сільськогосподарського виробництва, сталого розвитку сільських територій на засадах регіонального природокористування та екологічно безпечного агропромислового виробництва присвячені праці М.Й. Маліка, М.А. Хвесика, В.В. Скакальського, О.Ф. Балацького, В.Я. Месель-Веселяка, Є.М. Милованова, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, П.Т. Саблука, О.О. Созінова, В.О. Шлапака та ін. Значна увага в дослідженнях науковців приділяється проблемам органічного землеробства та сертифікації органічної продукції, становленню ринку органічної продукції в Україні. Розглядаючи стратегічні напрями біологізації землеробства України, зокрема, у кормовиробництві, О.В. Ходаківська зазначає, що важливим напрямом біологізації землеробства у кормовиробництві є посіви багаторічних й однорічних трав, бобових культур, а також малопоширених і нетрадиційних культур (інтродуцентів) [1, c.13]. У той самий час проблеми розвитку екологічного тваринництва, яке повинно розглядатися як нерозривна складова екологізації сільськогосподарського виробництва, досліджені недостатньо. Без розвитку екологічного тваринництва неможливо реалі- зувати концепцію сталого агроекологічного розвитку як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Особливо актуальним залишається методологічний підхід до розробки та впровадження програм екологічного тваринництва, виходячи з регіональних особливостей і системної кризи в сільському господарстві, низької ефективності тваринницької галузі. Постановка завдання. Метою статті є дослідження організаційно-економічних проблем розвитку екологічного тваринництва в Карпатському макрорегіоні. Результати. Вагомий вплив на розвиток і стабільне функціонування економіки має тваринницька галузь, яка є переважаючою в сільському господарстві Карпатського макрорегіону. Збільшення обсягів власного виробництва продукції тваринництва є безальтернативним гарантуванням продовольчої безпеки регіону. Це зумовлено такими природними й соціально-економічними чинниками: - наявністю виробничої та племінної бази тваринництва й кормовиробництва; - природною родючістю ґрунтів, значними площами луків і природних пасовищ; - достатньою кількістю переробних підприємств; - усталеними традиціями населення макрорегіону щодо виробництва та споживання якісної натуральної тваринницької продукції; - благополучним станом території макрорегіону стосовно наявності гострих інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин; - резервами робочої сили на селі, особливо в гірських поселеннях, наявності висококваліфікованих спеціалістів галузі; - наявністю екологічно чистих земель і пасовищ, які відповідають статусу спеціальної сировинної зони; - спеціалізацією гірських районів Карпатського макрорегіону на розвитку тваринництва, зокрема вівчарства. Зростання обсягів виробництва тваринницької продукції можна досягнути шляхом інтенсифікації тваринницької галузі та концентрації виробництва на потужних відгодівельних комплексах із застосуванням гормонів росту, ветеринарних препаратів на основі антибіотиків, використанням кормових добавок з метою одержання максимального прибутку, нехтуючи при цьому фізіологічними й психологічними потребами тварин та якістю одержаної продукції. Досвід роботи тваринницьких ферм і комплексів показує, що інтенсифікація тваринництва часто не супроводжується покращенням гігієнічних і ветеринарно-санітарних умов у тваринницьких приміщеннях, справляє негативний вплив на здоров я тварин, інтенсивно забруднюється навколишнє середовище. Велика концентрація тварин на обмежених площах, незбалансоване годування (тварина обмежена у виборі елементів харчування, які їй потрібні в даний момент), а також дія різноманітних несприятливих факторів знижують їх природну резистентність, що підвищує ризики захворюваності тварин. Концентрація великої кількості тварин вимагає застосування профілактичних ветеринарних препаратів хімічного походження, впливає на собівартість і, зрештою, погіршує якість продукції. Якість тваринницької продукції, отриманої на тваринницькому комплексі, щодо вмісту мікроелементів та інших корисних для людського організму складових у 3 6 разів нижча в порівнянні з продукцією, одержаною від домашніх тварин, і в 5 12 разів від диких тварин. При інтенсифікації розвитку тваринництва та стійловому утриманні спостерігається порушення відтворювальних функцій у корів, що вимагає використання різного роду стимуляторів, гормонів, які частково разом з продукцією переносяться в людський організм і негативно на нього впливають. Промислова технологія виробництва м яса й Сус Т.Й. Перспективи розвитку екологічного тваринництва в Карпатському макрорегіоні молока при високій концентрації поголів я має ряд суттєвих недоліків, зокрема, не забезпечується повноцінне й збалансоване харчування тварин і доводиться вибраковувати значну кількість поголів я через хвороби, яловість і травми. Утримання корів великими групами при застосуванні промислових технологій суперечить їх природі та є джерелом постійних стресів і хвороб. Необхідно зрозуміти, що гонитва за прибутками й нехтування природними психологічними та фізіологічними потребами тварин, характерними моделями поведінки призводить до економічних утрат і зниження корисних для людини характеристик тваринницької продукції. Передумовами розвитку екологічного тваринництва є зростання попиту на екологічно чисті продукти харчування тваринного походження на фоні скорочення чисельності великої рогатої худоби (далі ВРХ), особливо в сільгосппідприємствах, і деградація інфраструктури тваринницької галузі, руйнування ферм та кормоцехів, інших споруд. За період рр. чисельність ВРХ у макрорегіоні скоротилася на 65%, більш повільнішими темпами відбувалося скорочення чисельності корів 48%. Найвищі темпи скорочення чисельності ВРХ і корів помічено протягом рр. (табл. 1). Упродовж розглянутого періоду найвищі темпи скорочення ВРХ спостерігаються в Чернівецькій області, а стосовно чисельності корів у Львівській (табл. 1). Таблиця 1 Чисельність поголів я великої рогатої худоби та корів у Карпатському макрорегіоні, тис. голів Роки у% до 1995 ВРХ у т. ч. ВРХ у т. ч. ВРХ у т. ч. ВРХ у т. ч. Область Закарпатська 241,2 141,5 171,0 124,9 147,8 104,0 61,3 73,5 Івано- 437,4 231,4 258,8 164,3 199,9 125,1 45,7 54,1 Франківська Львівська 771,1 390,6 362,7 235,6 383,7 171,7 49,8 44,0 Чернівецька 361,7 144,8 159,4 99,6 135,8 74,1 37,5 51,2 Усього по макрорегіону 1 811,4 908,3 951,9 624,4 867,2 474,9 47,9 52,3 *Розраховано за даними [2]. На Львівщині за 9 місяців 2010 року чисельність поголів я ВРХ скоротилося на 1,9 тис. голів, або 6,7%, корів 0,7 тис. голів, або 6,4% [3]. Рівень механізації виробничих процесів при утриманні ВРХ і молочного стада з кожним роком знижується. У сільгосппідприємствах Івано-Франківщини, де утримується лише 10 тис. голів ВРХ, із них 3,8 тис., рівень механізації не відповідає сучасним вимогам. Обладнання, яке використовується на тваринницьких фермах, зношене, а коштів для реконструкції ферм і встановлення сучасного технологічного обладнання в сільгосппідприємств немає. Починаючи з 1996 року, в області не введено в дію жодного тваринницького приміщення для ВРХ, не побудовано жодного сіносховища, силосних і сінажних споруд [4, c.64]. У гірській місцевості макрорегіону є сприятливі умови для розвитку вівчарства й тваринництва на екологічних засадах. Важливою передумовою є давні традиції розвитку вівчарства та наявність достатньої кількості природних пасовищ (полонин), які відповідають статусу спеціальної сировинної зони й не потребують перехідного періоду для визнання їх екологічно чистими. Аналізуючи сучасний стан розвитку вівчарства, слід відмітити, що кризові явища зумовили скорочення поголів я та обсягів виробленої продукції (табл. 2). Таблиця 2 Чисельність поголів я овець і кіз у Карпатському макрорегіоні, тис. голів Роки у% до 1990 Область Закарпатська 269,4 163,3 116,5 136,3 50,6 Івано- 69,1 49,5 30,0 24,6 35,6 Франківська Львівська 64 42,3 23,5 22,5 35,2 Чернівецька 148,8 102,8 48,8 54,4 36,6 Усього по макрорегіону 551,3 357,9 218,3 237,8 43,1 *Розраховано за даними [2]. Найвищі темпи скорочення поголів я за період рр. спостерігалися у Львівській та Івано-Франківській областях, а починаючи з 1995 року, чисельність поголів я овець і кіз у макрорегіоні сумарно була меншою, ніж в одній Закарпатській області в 1990 році (табл. 2). Така ситуація є наслідком низької рентабельності, а в переважній більшості збитковості виробництва всіх видів тваринницької продукції, яка складається внаслідок диспаритету цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією, енергоносіями та пально-мастильними матеріалами. Низькі закупівельні ціни на молоко та диктат закупівельних цін з боку переробників зумовлюють низькі доходи виробників. Через утрату економічної зацікавленості у веденні м ясного та молочного тваринництва практично згорнута галузь кормовиробництва, що, у свою чергу, призводить до вирощування монокультур і порушення сівозміни. Крім цього, скорочуються посіви бобових культур і зменшується величина внесених органічних добрив, що призводить до зниження родючості ґрунту, прискорення ерозійних процесів унаслідок вирощування просапних культур і розорювання схилів з нахилом більше 7 градусів. Перев
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks