Квоти на експорт зерна в Україні: недіючі, неефективні та непрозорі - PDF

Description
Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ В УКРАЇНІ НІМЕЦЬКА КОНСУЛЬТАТИВНА

Please download to get full document.

View again

of 14
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Science

Publish on:

Views: 12 | Pages: 14

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized Public Disclosure Authorized ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ В УКРАЇНІ НІМЕЦЬКА КОНСУЛЬТАТИВНА ГРУПА З ПИТАНЬ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ Київ, вул. Рейтарська, 8/5-А, тел. (+38044) , , факс Квоти на експорт зерна в Україні: недіючі, неефективні та непрозорі Стефан в. Крамон Німецька консультативна група з питань економічних реформ Професор Університету аграрної економіки м. Геттінген Мартін Райзер Радник з економічних питань Світовий банк 27 листопада 2006 року Представництво Світового банку в Україні THE WORLD BANK Дніпровський узвіз 1, м. Київ, 01010, Україна Тел.: (+38044) /72/72, факс: Квоти на експорт зерна в Україні: недіючі, неефективні та непрозорі 1 2 Реферат 28 вересня 2006 року уряд України запровадив систему ліцензування експортерів зерна. В подальшому цю систему було замінено системою квот. В обох випадках ці ринкові інтервенції умотивовуються необхідністю гарантування продовольчої безпеки країни та захисту внутрішніх споживачів від зростаючих цін на пшеницю на міжнародних ринках. У цій стислій стратегічній записці відзначається, що: Запровадження квот видається невиправданим, оскільки внутрішньої пропозиції зерна цілком достатньо для покриття усіх внутрішніх потреб, а також значного більшого експортування у порівнянні з оцінками уряду. Цього року виробництво зерна набагато перевищило середній показник за останні десять років, і великі початкові запаси сприяють ефективному постачанню зерна в 2006/2007 торговому році. Крім того, якщо квоти вводилися для підтримання стабільних цін на хліб, то запровадження квот на кукурудзу та ячмінь аж ніяк не можна зрозуміти. І насамкінець, якщо головна проблема полягає в стабілізації споживчих цін, чому Україна у такому випадку зберігає митні тарифи на імпорт зерна? Українські споживачі продуктів харчування мало що виграють від запровадження квот. Незважаючи на те, що ціни на пшеницю залишаються стабільними, ціни на борошно та хліб насправді зросли від часу запровадження квоти. На практиці у кінцевій вартості хлібу ціни на пшеницю складають лише певну частку. Наслідки пониження цін на корми для цін на м ясо та молочні продукти, як очікується, будуть вельми обмеженими. Окрім того, система квотування закладає великі втрати на виробників зерна та істотно впливає на доходи від експорту. Загальний обсяг втрачених доходів від експорту зерна до кінця 2006 року складатиме 300 мільйонів дол. США, тоді як прогнозоване зниження цін виробника до близько 25 дол. США за тону може призвести до кумулятивних втрат доходу у 350 млн. дол. США протягом 2006/2007 торгового року лише у виробництві пшениці. Частка малозабезпечених, які працюють у сільському господарстві України, перевищує середній показник по країні, тому скорочення доходів виробників зерна може на практиці посилити, а не зменшити рівень бідності. Система квот завдає удару також по зерновим трейдерам, які для активізації експорту зерна інвестували значні обсяги коштів у зерносховища й іншу відповідну інфраструктуру. Трейдери несуть додаткові витрати на зберігання зерна, фінансові витрати, витрати, пов язані із орендою транспортних засобів, які залишаються невикористаними, а також потенційно втрачають свою частку ринку через неможливість дотримання строків поставки. Внаслідок цього індустрія, яка останніми роками залучила біля 300 мільйонів дол. США прямих іноземних інвестицій, може згорнути свої масштаби. Навіть якщо б квота 1 Ця записка підготовлена за участі Рікардо Гуччі, Олега Нівієвського та Хайнца Струбенхофа (ІЕД, Німецька консультативна група), а також Асада Алама, Матіаса Грюненгера, Руслана Піонтківського, Лі Треверса та Пітера Томсона (Світовий банк). 3 планувалася як тимчасовий захід, втрата Україною репутації надійного партнера для іноземних інвестицій може спричинити тривалі збитки. Управління системою квотування до сьогодні видається дуже не прозорим і через це створює можливості для корупції. Компанії, що можуть забезпечити експортну квоту, зараз можуть отримати прибуток у 25 дол. США за тону (еквівалент втраченого доходу для виробників). Виходячи лише з існуючою квоти на пшеницю, це становить 10 мільйонів доларів США чистого прибутку до кінця 2006 року. Вірогідними є додаткові втрати через наявні стимули до контрабанди зерна з країни. На внутрішньому ринку головними бенефіціарами є мукомельні підприємства та виробники кормів для тварин, оскільки внаслідок падіння цін на зерно на внутрішньому ринку їхні прибутки зростатимуть. Таким чином, квотування видається нерозважливим та погано адресованим засобом захисту малозабезпечених українців. Існують альтернативні заходи, які можуть захистити малозабезпечених від підвищення продовольчих цін, включаючи використання грошових трансфертів малозабезпеченим (із перевіркою їхніх засобів існування). Система квот є недіючою (не доходить до бідних), неефективною (закладає велику вартість для отримання малої вигоди) та схильною до корупції. Головна рекомендація цього документу це скасувати систему квотування, причому якнайскоріше. 1. Чи виправдовується квотування необхідністю забезпечення продовольчої безпеки? Якщо квоти насправді будуть обов язковими, запровадження квот матиме наслідки лише для цін. У жовтні були запроваджені квоти на експорт зерна загальним обсягом 1,603 мільйона метричних тон (ММТ): 0,6 ММТ ячмінь та кукурудза, 0,4 ММТ пшениця та 0,003 ММТ жито. Станом на сьогодні ці квоти діятимуть до кінця 2006 року. Новий проект постанови Кабінету міністрів, опублікований 22 листопада, встановлює квоту у 2,853 ММТ на сезон 2006/2007, з 0,73 ММТ для пшениці, 1,3 ММТ для ячменя, 0,84 ММТ - для кукурудзи та ММТ - для жита. Згідно із урядовими джерелами, експорт зерна в Україні у 2006/2007 торговому році сягне 9,5 ММТ. Що це означає для подальшого послаблення квоти протягом 2007 року, залишається незрозумілим. Як ці цифри співвідносяться зі статистикою виробництва та нетто-експорту за останні роки? Офіційна інформація про виробництво пшениці, нетто-експорт і, особливо, обсяги зберігання зерна є не повною. Часто вона опубліковується зі значними прогалинами і багатьма ринковими операторами вважається ненадійною. Для функціонування зернових ринків відсутність якісної інформації є серйозною завадою. Правда, існують низка приватних джерел інформації, а також дані Міністерства сільського господарства Сполучених Штатів. У цій стратегічній записці ми використовуємо статистику приватної агенції ринкової інформації «УкрАгроКонсалт». У таблиці 1 подаються дані про пропозицію і попит на зерно за останні три торгових роки плюс поточний 2006/2007 торговий рік. Інформація про пропозицію та попит на пшеницю наводиться у таблиці 2. Загальний обсяг зернових у 2006/2007 році в Україні становить приблизно 35 ММТ. Ця цифра є дещо меншою від показника 4 останнього року (36,6 ММТ), але значно перевищує середній показник за останні десять років і є набагато більшою від низького рівня 2003/2004 року. Крім того, наприкінці 2005/2006 торгового року запаси зерна були великими. Таким чином, загальний обсяг пропозиції зерна в Україні кінцеві запаси за останній торговий рік плюс врожай поточного року та імпорт зерна видається дуже великим: 37,8 ММТ. Загальний обсяг споживання зерна у країні, як очікується, зросте до 24,4 (в останньому році 23,3) ММТ, головним чином внаслідок зростання попиту у тваринництві. Втім, навіть за такого розвитку подій, можливості експорту зерна значно перевищують урядовий прогноз у розмірі 9,5 ММТ. Адже, якщо припустити, що експорт зерна залишиться на рівні 2006/2006 року, який був рекордним роком, на вітчизняному ринку браку зерна не буде. А якщо врахувати більш стриманий прогноз щодо експорту (10,2 ММТ) «УкрАгроКонсалт», то запаси зерна на кінець року по факту мають зрости. 2 Таблиця 1. Загальний обсяг пропозиції, попиту, нетто-експорту та запасів на кінець року ВСЬОГО, ЗЕРНО 2003/ / / /07* Всього, зернові 20,320 37,957 36,622 34,933 Імпорт 3, Всього, пропозиція 26,072 39,459 39,459 37,814 Харчова промисловість 7,820 80,200 7,910 8,025 Корми 10,535 12,400 10,575 11,570 Насіння 2,520 2,815 2,830 2,820 Втрати 967 2,295 2,015 1,935 Всього, внутрішнє 21,842 25,710 23,330 24,350 споживання Експорт 2,888 11,283 13,239 10,295 Кінцеві запаси 1,342 2,466 2,704 3,169 Запаси/Споживання % Джерело: «УкрАгроКонсалт». Аналогічна ситуація спостерігається зі статистикою пшениці, яка є складовою загальної статистики пропозиції та попиту на зернові. Врожай пшениці у 2006/2007 році був набагато нижчим, ніж у попередні роки внаслідок сухої осені минулого року та негараздів узимку, які призвели до скорочення площі посівних земель та врожаю. Проте врожай у розмірі біля 14 ММТ все ще є середнім врожаєм і набагато перевищує врожай 2003/2004 року. Якщо врахувати пропозицію та прогноз щодо внутрішнього споживання (із невеликим зростанням частки кормової пшениці внаслідок шкоди, завданої шкідниками), то експорт у розмірі приблизно 5 ММТ видається можливим. «УкрАгроКонсалт» прогнозує можливості експорту пшениці десь лише 2,8 ММТ, тобто в обсязі, який все ще значно перевищує сьогоднішні квоти. 2 Іноді наводиться аргумент того, що через низьку якість врожаю пшениці, наявна мукомельна пшениця може не перевищити суттєво внутрішній попит і тому квота на експорт пшениці є вірною (зокрема, у разі збільшення до 0.73 ММТ). Однак, різниця між кормовою пшеницею та продовольчою пшеницею є переважно питанням ціни та класу, а не виду. У невдалі роки мірошники приймають пшеницю нижчої якості і можуть у разі необхідності покрити різницю шляхом закупівлі добавок. Більш того, квота не робить різниці між фуражною та продовольчою пшеницею. Таблиця 2. Загальний обсяг пропозиції, попиту, нетто-експорту та запасів пшениці на кінець року ПШЕНИЦЯ 2003/ / / /07* Врожай 4,250 16,529 17,910 13,809 Імпорт 3, ПРОПОЗИЦІЯ 9,078 17,462 19,207 15,795 Харчова промисловість 5,700 5,800 5,750 5,700 Корми 1,000 3,900 3,000 3,200 Насіння 1,100 1,350 1,100 1,200 Втрати Всього, внутрішнє 8,100 11,850 10,750 10,850 споживання Експорт 50 4,325 6,481 2,800 Кінцеві запаси 928 1,287 1,976 2,145 Запаси/Споживання % Джерело: «УкрАгроКонсалт». 5 Запровадження квотування видається найменш зрозумілим у випадку ячменю. В 2006/2007 році врожай ячменю був найбільшим за останні десять років. І навіть незважаючи на дуже значне зростання обсягів внутрішнього споживання до 6,4 ММТ (минулого року 5,3 ММТ), експорт цієї культури міг би збільшитися більше ніж на 50 %, причому зі збереженням запасів. Крім того, зважаючи, що ячмінь використовується переважно як сировина, і тому квотування експорту ячменю не має жодного прямого відношення до продовольчої безпеки. Таблиця 3. Загальний обсяг пропозиції, попиту, нетто-експорту та запасів ячменю на кінець року ЯЧМІНЬ 2003/ / / /07* Врожай 7,450 10,615 8,824 11,998 Імпорт ПРОПОЗИЦІЯ 7,736 10,816 9,515 12,315 Харчова промисловість Корми 4,600 3,900 3,300 4,100 Насіння ,200 1,100 Втрати Всього, внутрішнє 6,030 5,830 5,250 6,280 споживання Експорт 1,520 4,315 3,953 5,200 Кінцеві запаси Запаси/Споживання % Джерело: «УкрАгроКонсалт». До кінця вересня, коли експорт зерна в Україні було припинено, країна вже відправила на експорт 1,62 ММТ пшениці та майже 2,2 ММТ ячменю. У жовтні ж, коли експорт здійснювався вже за квотами, було експортовано 0,388 ММТ пшениці та 0,496 ММТ ячменю. Таким чином, станом на сьогодні загальний обсяг експорту в 2006/2007 торговому році складає 2 ММТ п
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks