КОНЦЕПТ ХИТРІСТЬ В НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ - PDF

Description
ROCZNIKI HUMANISTYCZNE Tom LXIII, zeszyt DOI: ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА * КОНЦЕПТ ХИТРІСТЬ В НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІЙ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ,

Please download to get full document.

View again

of 12
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Arts & Architecture

Publish on:

Views: 2 | Pages: 12

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
ROCZNIKI HUMANISTYCZNE Tom LXIII, zeszyt DOI: ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА * КОНЦЕПТ ХИТРІСТЬ В НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІЙ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВ) Сучасні методологічні засади дослідження лексичної семантики, що сформувалися в межах когнітивної лінгвістики (ширше антрополінгвістики, сфокусованої на когнітивних і культурологічних вимірах мовних явищ у нерозривному зв язку із суб єктом пізнання), орієнтовані на вивчення мовного значення як психічного феномену. Лексикографічному описові системи цінностей присвячена ціла низка мовознавчих студій польської дослідниці Я.Пузиніної, в працях якої представлено типологію цінностей, зв язані з ними семантичні поля й окремі ціннісно марковані поняття, зокрема толерантність, свобода, честь. В межах такого опису ціннісних категорій і понять Я. Пузиніна пропонує своєрідну модель-матрицю опису етичних смислів в польській мові, яка передбачає: розгляд етимології і розвитку семантики слова в цілій групі споріднених і неспоріднених мов, відтворення словотвірних та інших системних зв язків (синонімічних, антонімічних, холістичних) одиниць, а також дані стосовно ментальності, філософії й різноманітні тексти, де ця лексема функціонує, включно із сучасними знаннями, ре- ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА docent, Katedra Językoznawstwa Ogólnego i Filologii Klasycznej, Kijowski Uniwersytet Państwowy im. Tarasa Szewczenki, Ukraina; 226 ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА єстрами й контекстами, пов язаними із зміною і розвитком оціночної семантики відповідної лексеми. 1 У межах лінгвістичної когнітології значення розглядається як ментальна структура, включена в моделі знання і думки і позначена національно-культурною специфікою мовної свідомості етнічної особистості представника певної соціокультурної спільноти (М. Болдирєв, І. Голубовська, О. Рахіліна, Т. Радзієвська, Ю. Степанов, Г. Яворська) 2. Як слушно зауважує Є.Бартмінські, «współczesnie ważnym zadaniem jest zbadanie zmian zachodzących w semantyce nazw watrosci (antywartości), takich jak godność i honor, tolerancja, wolność, liberalizm, praca, strajk i bezrobocie, kariera i sukces, solidarnosć, sprawiedliwość i konkurencja, społeczeństwo i naród, wladza, państwo, urząd, region i regionalizm, ojczyzna, patriotyzm, suwerenność, europejskość, globalizacja». 3 Відповідно до тлумачення значення як ідеальної синкретичної структури, концепт розглядається як ментальне утворення, що цілісно репрезентує предмет чи явище в усіх його численних зв язках з іншими предметами і явищами в свідомості людини 4. Концепти характеризуються неоднаковим співвідношенням універсальних та етноспецифічних компонентів у їх складі: виділяються концепти-універсалії і концепти-унікалії, які, власне, і відображають розмаїття світоглядів і світорозумінь, представлених різними етнокультурними спільнотами 5. Семантичні поля, що утворюють прислів я та приказки, є основою для виділення етноспецифічних концептів (вирішальним тут є критерій значущості, на підставі якого певний факт дійсності отримує знакову функцію в культурних тек- 1 J. PUZYNINA, Wyrażenia i pojęcia podstawowe dla semantyki i pragmatyki wartości, w: TAŻ, Język wartości, Warszawa: PWN 1992, s Н. БОЛДЫРЕВ, Концептуальное пространство когнитивной лингвистики, Вопросы когнитивной лингвистики 2004, 1, с ; І. ГОЛУБОВСЬКА, Етнічні особливості мовних картин світу, Київ 2004, с.16; Т. РАДЗИЕВСКАЯ, Представление о труде по данным украинского языка или о концептах «праця» и «робота», в: Сокровенные смыслы. Слово. Текст. Культура, Москва: Наука 2004, с ; Ю. СТЕПАНОВ, Константы: Словарь русской культуры, Москва 2005, с.5; Г. ЯВОРСКАЯ, О концепте дом в украинском языке, в: Сокровенные смыслы, с J. BARTMIŃSKI, Miejsce wartości w językowym obrazie świata, w: Język w kręgu wartości. Studia semantyczne, red. J. Bartmiński, Lublin: UMCS 2003, s І. ГОЛУБОВСЬКА, Етнічні особливості, с Н. АЛЕФИРЕНКО, Этноэйдемический концепт и внутренняя форма языкового знака, Вопросы когнитивной лингвистики 2004, 1, с КОНЦЕПТ ХИТРІСТЬ 227 стах) 6. Паремії є прагматично спрямованими висловленнями і демонструють функціональний аспект культурно маркованих мовних одиниць. Аксіологічність, якою позначені прислів я та приказки, репрезентує традиційні морально-ціннісні уявлення і судження, поширені у різних лінгвокультурах. Пейоративне осмислення хитрості є одним із наріжних каменів морально-етичної сфери етносів. Хитрість виникла одночасно зі злом, вона, власне, є втіленням зла: субстантивований прикметник «лукавий» вживається як ім я диявола в українській і російській мові; італ. malizia (від лат. malitia malus «поганий») узагальнює у своїй семантиці «хитрість», «підступність», «злий намір». Етичні уявлення етносів, значною мірою зумовлені релігійними віруваннями, відбито в таких пареміях: укр. Хитрого од лукавого не відрізниш; Сухий хорт, а хитрий, як чорт; Де простота, там і доброта, а де хитрощі чортам радощі [ПП: 378]; рос. Будешь лукавить, так чёрт задавит; Где просто, там ангелов со сто, а где хитро, там ни одного; Правдивому мужу лукавство ни по нужу [ПРН I: 150]; італ. Quando i furbi vanno in processione il diavolo porta la croce На чолі процесії хитрунів диявол несе хрест; La malizia prende in giro la giustizia Хитрість сміється над справедливістю; Dove non c è malizia, non c è peccato Де немає хитрості, немає і гріха; La malizia fa il peccato Хитрість грішить [DPI: 643]. З іншого боку, в усіх досліджуваних мовах констатується обмеженість «хитрого розуму», недовговічність успіху, який досягається нечесним шляхом: укр. І хитрого лиса можна зловити; Хитрощами недовго проживеш; Не прикидайся вівцею вовк з їсть; Не рий яму другому, бо сам вскочиш [ПП: ]; рос. На двоих господ недолго наслужишься; Тот к добру не управит, кто в делах лукавит; Хитра, мудра казанская, а хитрей её астраханская; Не копай другому ямы: сам в неё ввалишься [ПРН І: 153]; італ. І furbi s acchiappano coi furbi Хитруни ловляться хитрунами; Аnche i piu furbi ci cascano una volta Навіть найбільші хитруни інколи хиблять; La malizia beve il suo veleno Хитрість (підступність) п є власну отруту [DPI: 643], англ.: Тoo much cunning undoes Надмірна хитрість шкодить; Тhough the fox run, the chicken has wings Хоча лис бігає, курча має крила; Тhe fox knows much, but more he that catches him Лис знає 6 В. ЖДАНОВА, Пословицы и поговорки как источник изучения русского культурноязыкового сознания, в: Культурные слои во фразеологизмах и в дискурсивных практиках, ред. В. Телия, Москва 2004, с. 154. 228 ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА багато, але ще більше знає той, хто упіймав його; Тo a crafty man, a crafty and a half На хитруна знайдеться півтора хитруна; Аt length the fox is brought to the furrier Колись лисиця потрапить у руки до мисливця [PDP: 33]. В українській та російській лінгвокультурах хитрість у її негативно маркованих іпостасях репрезентована улесливістю, лицемірством, брехливістю, підступністю: укр. Тихий та божий, а чорта з язика не спускає; Щебече, як соловей, а кусає, як гадюка; В очі любить, а за очі губить; Не той собака кусає, що гавкає, а той, що мовчить та хвостом крутить; Не говів, та проскурку з їв; Не так страшно п яти вовків, як улесливого лиходія; На словах милості просить, а за халявою ніж носить [ПП: ], рос.: Лихва да лесть дьяволу в честь; Лестью и душу вынимают; Хлеба не ест, вина в рот не берёт, а завсегда сыт и пьян живёт; Уху сладко, глазам падко, а съешь гадко; Не укусил, так натравил; Одному богу молится, а другому кланяется; Речи, как мёд, а дела, как полынь; Глядит лисой, а пахнет волком [ПРН І: ]. Можна констатувати, що традиційні східнослов янські культури досить категорично засуджують прояви лицемірства; на мовному рівні пейоративна аксіологія знаходить вираження за допомогою експресивно-оцінних мовних засобів, зокрема зооморфних метафор лис, собака, вовк, гадюка, прикметника-сенсибілії солодкий (та мед як його еталонного втілення) у вторинному негативно маркованому метафоричному значенні. На нашу думку, наведені українські паремії, зокрема, є засобом мовної реалізації концепту «щирість» як опозитивного до «хитрості» етномаркованого поняття, що посідає чільне місце у тезаурусі культури українського етносу і репрезентоване численними фразеологічними сполученнями: щира душа; щире серце, щирий друг, щира правда, щиро вітати, щиро зичити, щиро радити[сум ХІ: ]. Серед іншомовних відповідників української лексеми «щирість» зустрічаємо: рос. искренность, сердечность, прямодушие, душевность, чистота та ін.; англ. sincerity, candour [АУС 1: 85,235]; італ. sincerità, semplicità [DРI: 356] тощо. Як бачимо, перекладні варіанти «щирості» експлікують лише деякі її семи, демонструючи незбіг семантичного обсягу співвідносних понять і засвідчуючи етнічну автентичність українського слова. В національно-мовних картинах світу хитрість розвиває амбівалентну аксіологічну маркованість. У ряді паремій хитрість розглядається як особливий «різновид» прагматично-орієнтованого розуму, що допомагає людині вирішувати життєві завдання. Хитрість у такому тлумаченні пе- КОНЦЕПТ ХИТРІСТЬ 229 ребуває у відношеннях «додаткової дистрибуції» з мудрістю, спритністю, життєвим досвідом і отримує досить позитивну оцінку в колективній етнічній свідомості: укр. Мужик хитріший від чорта; він і мертвий із петлі вивернеться; Де не можна перескочити, то треба перелізти; Стара лисиця від собак захиститься; Старого лиса не виведеш з ліса; І кози ситі, і сіно ціле; Хитра молодиця і без міри змеле [ПП, с ]; рос. На барскую мудрость мужицкая хитрость; Богу молись, а чёрта не гневи; Умей угодить и на угодного, и на неугодного; Худа увёртка, а без неё нельзя; Нельзя перескочить, так можно подлезть; Ласковое теля двух маток сосёт; И волки сыты, и овцы целы; Смалчивай, невестка, сарафан куплю [ПРН, І, с ], англ. Cunning surpasses strength Хитрість переважає над силою; Wiles help weak folk Хитрощі допомагають слабким людям; If the lion s skin cannot, the fox s shall Там, де не зможе лев, зможе лис [PDP, р. 32]; італ. Il furbo sa prendere due piccioni con una fava Хитрун вміє однією кулею вбити двох голубів; Lo scaltro con un dono si fa due amici Хитрун одним подарунком знаходить двох друзів; L avveduto con una figliola si fa due generi Хитрун з однією дочкою знаходить двох зятів; Chi non ha malizia non vada al mercato Хто не знає хитрості, нехай не ходить на ринок; Ogni bottega ha la sua malizia У кожної майстерні є свої хитрощі [DPI, р. 643]. Слід відзначити, що в українському і в російському афористичних фондах застосування хитрості все ж таки сприймається як вимушена міра та осмислюється як компроміс із совістю. Зокрема, конотативний потенціал лексем подлезть, смалчивать, угождать, уворачиваться, семантично валентних із «мудрою хитрістю», є вочевидь негативно маркованим і несумісним із відвертістю та сердечністю як соціокультурними нормами поведінки даного мовного ареалу. Для західноєвропейського мовно-культурного простору характерними вимогами щодо поведінки є здатність «...управляти собою, своїми пристрастями, своїм майном, своїм часом, що поєднується із намаганням певним чином контролювати і своє оточення, наприклад, обертати дружбу собі на користь, вміти навіть із спілкування з поганими людьми здобути якусь вигоду» 7. Звідси 7 М. ОСОВСКАЯ, Рыцарь и буржуа, в: ТА ЖЕ, Исследование по истории морали, Москва 1987, с. 390. 230 ЮЛІЯ ПИСЬМЕННА широке використання «маніпулятивності» у спілкуванні 8, що зумовлює позитивну аксіологію «хитрості». Яскравим прикладом тому слугує почасти поблажливе ставлення до хитрості в італійській культурі: furbo «хитрун» це спритний розумник, наділений фантазією, що сприймає реальність діалектично і грає на цьому, знаходячи в дурнях свого ідеального партнера [DPI: 471]: Dopo aver fatto i furbi il Signore devette fare gli sciocchi Після того, як Бог створив хитрунів, він мусив створити і дурнів; Per fare i furbi ci vogliono i minchioni Щоб бути хитрунами, потрібні дурник
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks