ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: Лікування та профілактика мікотоксикозів птиці в ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області - PDF

Description
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет ветеринарної медицини Спеціальність Ветеринарна медицина Допускається до захисту:

Please download to get full document.

View again

of 50
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Court Filings

Publish on:

Views: 10 | Pages: 50

Extension: PDF | Download: 1

Share
Transcript
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет ветеринарної медицини Спеціальність Ветеринарна медицина Допускається до захисту: зав. кафедрою ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва професор Т.І. Фотіна 2013 р. ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: Лікування та профілактика мікотоксикозів птиці в ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області Студент-дипломник: Восидова Яна Расулівна Керівник: доцент, к.в.н. Петров Р.В. Консультанти: 1.З охорони праці ст. викладач Семерня О.В. 2. З екологічної експертизи професор, д.в.н. Фотіна Т.І.. ветеринарних заходів 3. З економічної ефективності доцент, к.в.н. Фотін А.І. ветеринарних заходів Рецензент: професор, д.в.н. Дахно І.С. Суми 2013 р. 2 ЗМІСТ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ РЕФЕРАТ 1. ВСТУП 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 2.1 Зерно та мікроорганізми 2.2 Ерготизм 2.3 Афлатоксикоз 2.4 Охратоксикоз 2.5 Трихотеценові мікотоксини. Т-2 токсикоз. 2.6 Аурофузарин та синдром погіршення якості яєць, викликаємий Fusarium graminearum. 2.7 Профілактика мікотоксикозів. 2.8 Висновок з огляду літератури 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 3.1 Умови виконання досліджень та матеріали та методи 3.2. Результати власних досліджень Епізоотичне обстеження господарства Колос Агро Трейд Результати вивчення дії сорбентів при мікотоксикозам 3.3 Обговорення результатів власних досліджень 3.5 Розрахунок економічної ефективності 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ 6. ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 6.1. Висновки 6.2. Пропозиції виробництву 7. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 8. ДОДАТКИ Стор 3 СУМСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет ветеринарної медицини Кафедра ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Спеціальність Ветеринарна медицина Затверджую: Зав. кафедрою 201_ р. ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ студентці Восидовій Яні Расулівні 1. Тема: Лікування та профілактика мікотоксикозів птиці в ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області Затверджено наказом по університету від 20 р. 2. Термін здачі студентом виконаної роботи у деканат 05 червня 2013 р. 3. Вихідні дані до проекту (роботи): ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області, Конотопська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини (м. Конотоп Сумської області), кафедра ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету. 4. Зміст роботи: Встановити причини, що викликають міктоксикози птиці в ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області. Освоїти методи діагностики і лікування мікотоксикозів в умовах ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області. Порівняти різні методи лікування та профілактики мікотоксикозів поросят і вибрати найбільш ефективний. 5.Перелік графічного матеріалу: Малюнки, таблиці, фотографії. 4 6. Рецензенти по роботі Розділ Консультант Підпис, дата Завдання видав Завдання прийняв 1. З охорони праці ст. викладач Семерня О.В. 2. З екологічної експертизи ветеринарних заходів професор, д.в.н. Фотіна Т.І. 3. З економічної ефективності ветеринарних доцент, к.в.н. Фотін А.І. заходів 7. Дата видачі завдання Науковий керівник Петров Р.В. Завдання прийняла до виконання Восидова Я.Р. 5 РЕФЕРАТ Дипломна робота на тему Лікування та профілактика мікотоксикозів птиці в ТОВ Колос Агро Трейд Конотопського району Сумської області включає в собі 48 листів, таблиць 6, графіків 1. Серед багаточисельних факторів навколишнього середовища токсичні речовини мікотоксини, що утворюються мікроскопічними грибами, в останній час привертають до себе все більше уваги. З однієї сторони токсигенні гриби дуже широко розповсюджені в природі та при сприятливих умовах (підвищена вологість, температура) вони можуть уражати різноманітні харчові, кормові, виробничі речовини та наносити значну шкоду народному господарству. Конотопського району Сумської області, Конотопська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини (м. Конотоп Сумської області), кафедра ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету. При забрудненні кормів Т-2 токсином у птиці спостерігались синдроми, які характеризувались збільшенням відходу та значним погіршенням продуктивності, погiршенням споживання кормiв. Cаме фузаріотоксини Т-2 токсин є найсуттєвішим чинником забруднення кормів в Україні. З профілактичною та лакувальною метою необхідно застосовувати сорбенти. 6 1. ВСТУП Проблеми забруднення кормів мікотоксинами заслуговує особливої уваги в птахівництві. Доля зернових кормів в раціоні птиці складає %, а саме зерно в певних умовах стає сприятливим середовищем для розвитку мікроскопічних грибів і є потенційним джерелом мікотоксинів. У нашій країні найбільше поширення має фузаріотоксин Т-2 токсин. В роки випадки Т-2 токсикозів на птахофабриках значно почастішали, що пов язано з екологічним неблагополуччям, енергетичною кризою і відсутністю належного контролю за наявністю токсинів на комбікормових заводах. За таких умов токсичне зерно потрапляє у годівниці птахів, що призводить до різкого зниження її продуктивності і до значних економічних збитків [24]. Серед багатьох напрямків ветеринарної мікології на перше місце по важливості і актуальності виходять необхідність оперативного широкомасштабного мікотоксикологічного контролю якості кормів та розробка методів діагностики та профілактики мікотоксикозів. Розробка антитоксичних профілактичних засобів потребує попереднього встановлення критеріїв Т-2 токсикозу для оперативної і комплексної оцінки впливу різних добавок. В зв язку з цим, метою наших досліджень було визначити фізіологобіохімічні критерії Т-2 токсикозу у курей несучок і встановити вплив Т-2 токсину на харчову якість яєць. Перед нами були поставленні завдання : 1. Провести епізоотологічне обстеження птахогосподарства. 2. Вивчити вплив Т-2 токсину на відносну масу внутрішніх органів. 3. Вивчити вплив Т-2 токсину на біохімічні показники сироватки крові. 4. Встановити залежність харчової якості яєць від Т-2 токсину. 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 2.1 Зерно та мікроорганізми Одночасно з інтенсивним розвитком птахівництва, що проявилися в багатьох країнах високим ступенем спеціалізації господарств і концентрації поголів я, з явилося значне підвищення виробництва зерна та комбікормів. Однак ріст промислового птахівництва і виробництва кормів не завжди супроводжується удосконаленням державної та галузевої систем контролю якості кормів. В результаті контамінація зерна і комбікормів грибами та продуктами їх життєдіяльності на сьогоднішній день є важливою проблемою зернових господарств, комбікормових підприємств та тваринницьких ферм і спричинює великі економічні збитки. Забруднення сільськогосподарських продуктів мікотоксинами є в всьому світі, рахують, що біля 25 % зерна щорічно забруднено МТ, найчастіше забруднення важко запобігти. Необхідно відзначити, що виявили та отримати основні мікотоксини протягом короткого часу : афлатоксини р., охратоксини р., зеараленон р., тріхотецени типа А (Т-2 токсин ) -1968р., тріхотецени типа В ( ДОН ) -1972р., моніліформин -1973р., фузарохроманон -1985р., фумонізини -1988р.. Одночасно була встановлена хімічна структура цих сполук, досліджена специфіка їх дії на живі організми, розроблені методи визначення в зерні та зернопродуктах, з явилися докази ролі мікотоксинів в етіології захворювання птиці. Гриби розповсюджені усюди, проблема мікотоксинів не зумовлена якою-небудь територією або сезоном року. Серед сотень тисяч відомих в теперішній час видів грибів тільки декілька десятків видів характеризуються 7 токсигенністю можливістю виробляти мікотоксини отруйні низькомолекулярні ( М 5000 ) вторинні метаболіти, які не мають антигенні властивості. Токсичність МТ виявляється при малих концентраціях у кормах, звичайно не більше 5-10 мг/кг цим вони відрізняються від інших токсичних метаболітів, які виробляються мікроорганізмами, наприклад етилового спирту, активність якого знаходиться лише при високих концентраціях і який відноситься до первинних метаболітів. На відміну від антибіотиків грибного походження, активних відносно мікроорганізмів і практично нетоксичних для тварин. Можливо відмітить, що деякі МТ характеризуються антибіотичною активністю, як і антибіотики деякою токсичністю. Багато факторів сприяє розвитку грибів у кормах. До них відносять ряд сучасних заходів землеробства. Сучасні способи виробництва зерна відрізняються від способів, які застосовувались півстоліття тому назад. Наприклад, широке розповсюдження отримали гібридні види кукурудзи, які постійно змінюються для високої врожайності. Раніш кукурудзу збирали вручну і в сухому стані, а зараз за допомогою механізмів; в момент збирання зерно характеризується підвищеною вологістю; в більшості випадків нема можливості висушити зерно. Механізми травмують зерно, погіршують його природний імунітет до ураження грибами. Дія більшості МТ на організм тварини зумовлене на їх властивості пригнічувати синтез білка і нуклеїнових кислот. Вміст МТ в кормах навіть в залишкових кількостях ( 0,1 мг/кг) може привести до великих економічних втрат за рахунок зменшення продуктивності, відтворення та імунного стану тварин. Забруднення зерна МТ можливо на усіх етапах його виробництва, зберігання, переробки, транспортування. Птахівництво є тією галуззю тваринництва, для якої проблеми зв язку з МТ кормів, особливо гострі, так як основу раціону птахів є зерно, яке є основним джерелом мікотоксинів; крім того, кількість сільськогосподарських 8 птахів на порядок перевищує чисельність усіх інших видів сільськогосподарських тварин і часто зосереджена на великих фермах. Польові гриби,які уражають рослини в період росту Alternaria, Cladosporium, Fusarium, Helminthosporium вимагають для росту відносно високу вологість субстрату %, підсушування зерна після збирання викликає припинення росту грибів. Однак в окремі роки ураження зерна польовими грибами досягає великих масштабів. Відомі багаточисельні випадки масового ураження пшениці, ячменю, кукурудзи та інших зернових культур грибами роду Fusarium і забруднення зерна трихотеценовими мікотоксинами і зеараленоном. Наростаюча динаміка як ступеня фузаріозного ураження пшениці,так і рівня її забруднення дезоксиниваленолом відмічена Собольовим В.С. та ін. ( 1990): в роки доля зразків пшениці з дезоксиниваленолом з Краснодарського краю дорівнювалася відповідно 100, 62, 100 %, а середні рівні дезоксиниваленола дорівнювали 1100, 1100, 2100 мкг/кг. Масове ураження зернових на Україні мало місце в 1988 році, коли неблагополучні ділянки посівів в США в 1970 році була уражена Helmithosporium maydis; кількість уражених зернин перевищувала 50 %. Згодовування такого зерна викликало затримку росту у курчат бройлерів (Washburn K., 1971). Необхідно також врахувати вірогідність ураження злакових культур спориньєю (Claviceps purpurea), токсичність якої обумовлена вмістом клавинових а
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks